Природничо-математична освіта: плани та мрії

В Україні створено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти - STEM-освіти (далі - Концепцію). Її проєкт оприлюднений для громадського обговорення. Мені як обізнаній із результатами кількох західних досліджень із цього питання та документами Європейського Союзу цікаво було побачити, чи враховано в документі специфічні українські проблеми та ризики. Багато людей читають про "легку та розважальну" освіту за кордоном. Екскурсанти відвідують тамтешні школи, де бачать, як цікаво й весело в них дітям, але часто не розуміють, що їм показують лише результат, залишаючи за кадром роботу та наполегливість.

На жаль, у нашій Концепції лише повторено стандартні західні ідеї стосовно STEM-освіти, майже без урахування конкретної ситуації в Україні: не згадана така проблема, як величезні зусилля, які були спрямовані на знищення природничої й математичної освіти НАПН та іншими "дитиноцентристами" і визволителями дітей від знань, праці та критичного мислення, і майже досягли цієї мети. Говорити про це треба, бо ці зусилля глибоко вкорінили серед батьків, педагогів та керівників освіти (часто навіть тих, хто свого часу здобув математичну освіту!) думку про непотрібність математики і природничих дисциплін "для життя", традицію публічно пишатися незнанням відповідних предметів (і шкільними медалями, посадами та званнями, попри відсутність знань за початкову школу), толерування кричущої некомпетентності керівників різного рівня, пропаганду псевдонауки в медіа та шкільних підручниках. І ці зусилля мають значну інерцію, - "діячі освіти" говоритимуть про STEM, як уже говорили про НУШ, Болонську систему, успішно перетворивши впровадження на карго-культ.

Нова ініціатива може бути сприйнята як "поговорити, показати іграшки з готових конструкторів, розмістити репортаж про чергового хлопчика з електроенергією з повітря за три копійки, організувати перемогу у конкурсі".

Справжня природнича і математична освіта - це важко. Це складна конструкція, кожен наступний поверх якої потребує попередньо засвоєних знань. Окремі фахівці (в тому числі провідні західні теоретики STEM-освіти) намагаються перетворити навчання на набір проєктів, які б не потребували попередніх знань і могли зацікавити дітей із будь-яким рівнем підготовки.

У тексті Концепції я не знайшла жодних згадувань про академічну доброчесність як основну проблему і необхідну умову якісної освіти. Базовою проблемою української освіти є не гроші й не підручники - а саме поширена й підтримувана освітнім середовищем та урядовцями академічна недоброчесність. Це породжує і погані підручники, і погану підготовку вчителів, і розбазарювання грошей на неякісне обладнання чи порожні шоу для чиновників - в освіті як зі STEM-дисциплін, так і з усіх інших, з "працею" включно, що теж має бути STEM-предметом.

Навчання математики, організоване задля виконання програми вчителями, неготовими йти проти системи, - один із основних чинників культури недоброчесності: вчитель не може навчити немотивований клас, підручники непридатні для самостійного навчання, немає часу на повторення, хвороби-карантини-репетиції танців,- і вчителі звикають, що розв'язання домашніх завдань списуються або з книжок готових рішень (ГДЗ), або з Інтернету. Реальна історія колеги: вчителька прийшла на батьківські збори 5 класу й оголосила: "Я знаю, що математика - складний предмет, купіть ГДЗ, мені треба, щоб у зошитах усе було красиво". Звісно, колега забрав документи дитини з тієї школи наступного дня, але ж інші діти залишилися вчитися списувати замість вивчати математику.

STEM-освіту дуже легко перетворити на щось аналогічне до "красивих зошитів": можна закупити готові конструктори, з яких лише перед комісією діти самі складатимуть виставкові екземпляри. Навчання можна проводити як гарні шоу. Я не проти шоу й конструкторів на додачу до навчання, сама беру участь у таких заходах. Проте все це не замінить наполегливого доброчесного фундаментального навчання, години від якого, схоже, готові відтинати не тільки на проєкти й інтегровані "розмовні предмети про все", а й на STEM-шоу.

Виставки, музеї, квести, популяризація науки - дуже потрібні (цікаво, куди подівся Музей науки, який нам обіцяли кілька років тому). Проте не можна підмінювати цим ґрунтовну освіту, в тому числі математичну. Жодних інженерів і кваліфікованих робітників не буде без добрих знань з математики та фізики, в неінтегрованому, фундаментальному варіанті. Поговорити про інновації та показати некомпетентному урядовцю щось складене з конструктора - це не інновації й не чинник розвитку країни. Стартапи потребують вміння і показати, і пояснити, - але якщо це все, що мають автори проєкту, без доброчесності, знань та продуктів результатів не буде.

Мені б дуже не хотілося, щоб освіту в галузі природничих та фізико-математичних наук перетворили на щось інтегроване, з проєктами з готових конструкторів та за готовими шаблонами - але без розвитку та праці. Кілька років тому ми протестували проти бездумної інтеграції природничої освіти - без підготовлених учителів, без необхідної бази в дітей, з мотивацією органів освіти нав'язати простіші, дешевші псевдогуманітарні "профілі", позбавивши дітей вибору подальшого шляху. Концепція STEM-освіти може створити ризик не просто перетворення природничих наук на загальні розмови, з псевдонауковими вкрапленнями, до яких схильні не дуже компетентні вчителі та автори підручників, а й заміни такими розмовами вивчення навіть базової математики. Інтеграція і міжпредметні зв'язки - це чудово. Але тільки на базі ґрунтовного навчання.

Розмови про інновації та драйвери економіки - теж чудово, але найгостріша проблема в Україні сьогодні - відсутність не інновацій, а інженерних спеціалістів для підтримки базової інфраструктури. Бо на відповідні факультети роками набирали двієчників, зневірені викладачі роками примітивізували навчання чи заплющували очі на відсутність знань із початкової школи. Навчені недоброчесності студенти зараз без жодних проблем будують ТЦ на проїжджій частині, нищать історію та природу, оголошують про реалістичність космічних зарплат для вчителів, закуповують непридатні ліки...

Особистісно-орієнтоване навчання - безперечно, чудово, але що робити, коли батьки масово "жаліють" діточок, спонукають до вибору легшого профілю - гуманітарного, і далі - вибору легшої спеціальності. Типу "ми мучились, хай дітям буде легше" - й радо допомагають обманювати і шукати легких шляхів. У нашій освіті (і не тільки в нашій) є величезна дилема: з одного боку, наче зрозуміло, що не всі діти хочуть і можуть навчатися однаково, зважаючи на різні природні здібності, стан здоров'я. З іншого - багато людей, які говорять про необхідність повної освітньої рівності "як у Фінляндії" та однакової освіти для всіх. Але треба розуміти, що в Україні немає ресурсів на однаково якісну освіту для всіх. Треба або для всіх робити освіту легенькою і запрошувати іноземних інженерів для підтримання інфраструктури, або адекватно навчати здібних і мотивованих.

Наскільки мені відомо, під час обговорення проєкту Концепції подавалися пропозиції включити до документа STEM-проєкти з елементами мистецтва і про важливість мовних навичок для математичної та природничої освіти. Можна було б додати й "STEM-елементи" у викладання історії, - треба говорити не тільки про війни та держави, а й про історію технологій і людської думки. Але в остаточному варіанті Концепції цього немає.

Однак навіть із переліченими зауваженнями можна тільки вітати появу Концепції розвитку природничо-математичної, тобто "не-тільки-гуманітарної" освіти .

І ще одне: проєкт не містить жодного слова про видання науково-популярної літератури, що в нашій країні є величезною проблемою і потребує підтримки, на відміну від країн, у яких, очевидно, запозичували основні ідеї. Це є необхідною умовою і зацікавлення дітей, і підвищення кваліфікації вчителів. І патріотизму, бо альтернативою власному науково-популярному книговиданню є звернення до російських видань, де навіть у книжки й лекції з математики примудряються впихати імперську велич і зневагу до інших народів. Поки що маємо героїзм окремих видавців та авторів, але без державної підтримки, в тому числі закупівлі книжок для бібліотек, не обійтися.