Плацебо для ледаря

Давати хабара чи не давати — шанси вступу до ВНЗ фактично однакові. Такий несподіваний висновок зробили керівники проекту «Гідна Україна», презентуючи результати загальноукраїнського опитування стосовно стану корупції у галузі освіти, зокрема під час вступної кампанії.

— Ми порівняли дані щодо кількості молодих людей, які стали або не стали студентами минулого року, із кількістю тих, хто повідомляв про використання «заборонених прийомів» під час вступу, — розповідала менеджер з досліджень і моніторингу проекту «Гідна Україна» Світлана Горна. — І що ж маємо? У нашій вибірці майже всі випускники, котрі вступали до ВНЗ, були зараховані: 46% на бюджет, 49 — на контракт, не зараховано 5%. При цьому кількість тих, хто став студентом із допомогою хабарів та особистих зв’язків, і тих, хто вступив завдяки знанням і здібностям, фактично однакова. Так само однаковий відсоток тих, хто не зміг вступити ні чесно, ні завдяки хабарам. Тож можливості рівні… Навіщо платити більше?

Проект «Гідна Україна» є частиною Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття» (Millennium Challenge Corporation), в рамках якої відбувається співробітництво американської та української влади для протидії корупції. Освіта — одна з найбільш корумпованих сфер в Україні. Чи здатне впровадження загальнообов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання змінити ситуацію на краще? Які тенденції намітилися в останні два роки? Чи змінюється ставлення громадян до хабарництва в освіті, зокрема під час вступу до ВНЗ? Це мало показати всеукраїнське соціологічне опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології під керівництвом компанії Management Systems International (MSI) за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках згаданої Порогової програми. Презентуючи результати опитування, директор проекту «Гідна Україна» Юхані Гроссманн наголосив, що метою дослідження було не визначення якості тестування як методу оцінювання знань, а саме оцінка його ефективності як засобу протидії корупції.

Опитуванням були охоплені чотири цільові групи: випускників шкіл 2007 року (1612 респондентів), їхніх батьків (411), студентів першого-другого курсу ВНЗ III—IV рівнів акредитації, себто тих, хто успішно подолав перипетії вступних кампаній 2006 та 2007 років (1026), а також учителів і представників шкільної адміністрації (200). Крім того, були проведені фокус-групові дискусії та глибинні інтерв’ю з експертами — представниками адміністрації університетів, а також із випускниками. Це було потрібно, щоб дістати якісну інтерпретацію кількісних показників. Дослідження проводилося в усіх областях України, тож є репрезентативним для країни. Водночас воно не дає змоги виявити специфіку різних регіонів і окремих ВНЗ.

Що ж виявилося в результаті?

Загалом більшість представників усіх досліджуваних груп (від 57% батьків до 77% студентів) оцінюють процес доступу до вищої освіти як значною мірою корумпований.

— При цьому близько третини представників усіх груп вважають, що корупція є виправданою дією для вступу до ВНЗ, — зазначив Юхані Гроссманн. — Цифра не дуже оптимістична. Проте близько року тому ми робили дослідження щодо суспільства загалом: більш як половина вважала: корупція себе виправдовує. Тож ситуація в освіті трохи краща.

Близько половини опитаних вважають: корупція при вступі стала звичним явищем, а тому багато хто не вірить у можливість чесного вступу. 46—50% випускників, студентів і батьків, а також 64% вчителів і представників шкільної адміністрації визнали, що абітурієнти та їхні батьки самі шукають корупційних шляхів вступу, незважаючи на свої реальні здібності й досягнення (і це при тому, що, як зазначалося вище, шанси вступити без блату аж ніяк не нижчі!)…

У «рейтингу корумпованості» перше місце посідають традиційні вступні іспити до ВНЗ (від 48% батьків до 65% учителів), на другому — шкільні випускні іспити (від 8% представників шкільної адміністрації до 29% студентів), і найбільш благополучним на загальному тлі виглядає зовнішнє незалежне оцінювання (від 1% вчителів до 15% студентів). Рівень довіри до ЗНО є досить високим. Найбільше довіряють йому вчителі та шкільна адміністрація («недовірливих» — близько 10%), найменше — студенти (близько третини). На думку експертів, причиною цього є те, що ці молоді люди проходили тестування в минулі роки, коли система тестування не була достатньо досконалою.

Опитування засвідчило: що більше люди обізнані стосовно ЗНО, то більше йому довіряють. Причому упевненість у корумпованості — аж ніяк не першопричина. Найбільш схильні не довіряти ЗНО ті, хто не вірить, що це — точний спосіб визначення здібностей учнів (зокрема 71% вчителів, половина студентів та батьків). Крім того, не довіряють тестуванню ті, хто особисто його не складав. Близько третини опитаних не довіряють автоматичній обробці результатів тестування. Дивовижно, але факт: збоїв у роботі комп’ютера бояться більше, ніж неуважності або умисно несумлінної роботи живих людей…

У громадян запитували, чи змінилася, на їхню думку, ситуація з корупцією у сфері вищої освіти за останні два роки. Певності у відповідях не було. Більшість вважає, що нічого не змінилося, приблизно рівні частки респондентів (по 20—25%) вважають, що рівень корупції за цей час збільшився або зменшився.

— Водночас порівняно з громадською думкою стосовно рівня корупції у країні загалом освіта виграє, — наголосив Юхані Гроссманн. — 40% опитаних вважають, що рівень корупції у державі залишився незмінним, проте лише 7% вважають, що ситуація за останні два роки поліпшилася і аж 35% — що погіршилася…

Вищезазначені дані стосувалися сприйняття населенням корупції при вступі. Що ж розповіли ті, хто мав безпосередній досвід нечесного вступу? 19% студентів, які при вступі складали традиційні вступні іспити, повідомили, що зіштовхувалися з реальними проявами корупції. Під час випускних іспитів цей показник значно нижчий — не більш як 10%. І, нарешті, ЗНО демонструє найнижчий рівень корупційного досвіду: про прояви корупції повідомили 7,1% студентів, 5% випускників і 4,3% батьків. Наявність такого негативного досвіду пов’язана з тим, що тоді незалежне оцінювання ще не було поширене на всю Україну, і процедура не була відпрацьована достатньо ефективно, вважають експерти.

Корупція під час вступу до ВНЗ проявляється переважно у використанні протекціонізму, кумівства та особистих зв’язків (до 8% опитаних). До 5% студентів і випускників зазначили, що від них вимагали хабара при вступі до ВНЗ. 13% вчителів та представників шкільної адміністрації заявили, що їм пропонували хабар під час випускних іспитів. 4% батьків зізналися, що пропонували хабар під час випускних і вступних іспитів, проте жоден не зазначив, що пропонував хабара під час ЗНО. Водночас до 3% опитаних вказали на випадки різних корупційних дій під час проходження ЗНО. Зокрема йдеться про використання особистих зв’язків.

Зважаючи на відповіді студентів, і на ЗНО, і на вступних іспитах майже з однаковою частотою траплялися випадки, коли кілька учнів обмінювалися інформацією, використовувалися шпаргалки, довідкова література, мобільні телефони, плеєри та інші електронні засоби відтворення інформації (і все це — без жодного попередження чи покарання), або ж інструктор підказував правильні відповіді. Це свідчить про потребу жорсткішого контролю та суворої процедури під час тестування.

Студентів, які складали і традиційні іспити, і ЗНО, попросили порівняти рівень корупції при використанні результатів зовнішнього оцінювання і при складанні вступних іспитів. ЗНО ні студенти, ні випускники не оцінювали як більш корумповане. 16% випускників і 57% студентів вважають, що вступні іспити пов’язані з більшою корупцією. 78% випускників і 31% студентів зауважили: ні використання результатів ЗНО, ні вступні іспити не були корумпованими.

Як уже зазначалося, хабарництво не підвищує шансів на вступ так істотно, як, можливо, вважалося досі. Істотніший вплив мають інші чинники. Зокрема набагато більше шансів на вступ у тих, хто відвідує підготовчі курси при ВНЗ. Також було виявлено, що вступники, не зараховані до ВНЗ, більш схильні користуватися шпаргалками та мобільниками на іспитах. Та це не допомагає…

(Зазначу, що до запровадження ЗНО, коли можна було вступити до ВНЗ просто з підготовчих курсів, їх можна було сміливо зараховувати до джерел корупції. Проплата за курси — офіційний хабар (особливо якщо дитина на них не ходить), а під час іспиту можна посадовити «потрібних» студентів в одну аудиторію і підкинути їм правильні відповіді… — Авт.)

Соціологи запитували у респондентів, чи задоволені вони діями уряду, спрямованими на протидію корупції в освіті. 30—40% всіх груп опитаних вва­жають, що урядові дії, спрямовані на зниження рівня корупції під час вступу до ВНЗ, є ефективними. На запитання, які дії уряду могли б бути спрямовані на подолання корупції у вищій освіті, громадськість підтримала такі заходи: встановлення суворого контролю за роботою приймальних комісій, покарання корупціонерів, збільшення заробітної плати професорсько-викладацькому складу ВНЗ і, нарешті, заміну всіх вступних іспитів на ЗНО.

Експерти проекту «Гідна Україна» додали і кілька своїх рекомендацій. Зокрема, на їхню думку, потрібно посилити інформаційні кампанії щодо ЗНО, наголошуючи, що тестування забезпечує суворіший антикорупційний контроль та кращу оцінку знань; знайти шляхи для встановлення контролю за використанням особистих зв’язків — насамперед під час проходження ЗНО; посилити контроль за порушенням процедур ЗНО.

Восени нинішнього року, після вступної кампанії, буде проведене ще одне опитування, аби визначити, наскільки ефективними виявляться заходи з протидії корупції, наскільки вдосконалено процедуру тестування і як це позначиться на сприйнятті громадян.