ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСІАДА «ІНТЕЛЕКТУАЛ XXI СТОЛІТТЯ»

Велика людина не конче виростає з вундеркінда. Щоб підтвердити цю істину, зазвичай згадують геніального Альберта Ейнштейна, якого у ніжному віці якщо й не називали тупаком та неуком, то вже ж у кожному разі він не давав жодного приводу припускати, що з нього вийде знаменитий учений. Потрібно дбайливо ростити всі квіти — і орхідеї, і ромашки, — стверджують досвідчені педагоги. І найпосередніша дитина в майбутньому цілком може стати талановитим конструктором, відомим актором чи блискучим дипломатом. Що ж, це загалом відповідає істині, як, утім, і те, що великий Моцарт виріс із вундеркінда. Рання обдарованість, яскравий природний талант, здібності, що проявилися в дитинстві та юності, — великий дар, який треба плекати й пестувати.

У травні нинішнього року «ЗН» повідомляло про створення фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХI століття». Його учасниками стало чимало талановитих людей різних професій. Вони поставили перед собою завдання створити механізм використання інтелектуальних ресурсів, визначити напрям і масштаб необхідних перетворень у політиці, економіці, культурі та інших галузях. Нова громадська організація виступає ніби в ролі колективного інтелектуального менеджера. Тому, думаючи про майбутнє країни, вона не могла не подбати про інтелектуальний резерв — талановиту, перспективну молодь. Саме такою метою задалася всеукраїнська універсіада «Інтелектуал XXI століття», про яку розповіли столичним журналістам голова ради фонду народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, доктор економічних наук Богдан Губський та член ради, академік-секретар відділення історії, філософії та права НАН України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.Вернадського академік Олексій Онищенко.

Універсіада покликана, як зазначено в положенні про її проведення, виявити обдаровану молодь і надати їй гарантовану підтримку для отримання вищої освіти у провідних вузах за фахами, «які визначають розвиток новітніх технологій і збільшення інтелектуального потенціалу суспільства». Такими базовими дисциплінами є математика, фізика, хімія, біологія, інформатика й обчислювальна техніка, основи економіки та правознавства, історія, а також українська мова й література. Поява в переліку найважливіших дисциплін двох останніх предметів свідчить: організатори універсіади — фонд інтелектуальної співпраці, Міністерство освіти й науки та Спілка ректорів України — добре розуміють, що не можна забувати про нашу культуру.

До участі в універсіаді допускається молодь віком до 23 років, яка не має повної вищої освіти. В основному це випускники шкіл і студенти, цитую положення, «вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації, що мають або здобувають кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста будь-якого фаху». Тут слід зазначити: організатори універсіади розробили чітку, добре продуману система добору, що враховує не лише ерудицію, а й здібності, інтелект і те, що ми називаємо людським потенціалом. При цьому буде використано всі найсучасніші методи виявлення обдарованості. Але, як підкреслили Богдан Губський та Олексій Онищенко, жоден тест не замінить живого контакту з молодою людиною. Тому дуже важливе значення надається співбесіді.

— Йдеться про обдарованих випускників шкіл і студентів середніх спеціальних закладів, — пояснив академік Онищенко. — У період, коли талант уже «засвітився», юнакам та дівчатам, як ніколи, потрібна добра, турботлива рука. Час нині нелегкий. Без уваги й матеріальної підтримки їхні здібності можуть і не розкритися. Тому, починаючи з 2001 року, виділяється 100 грантів для навчання обдарованої української молоді в кращих вузах нашої країни і 30—50 — для отримання вищої освіти за кордоном.

— Ну, щодо українських вузів усе начебто зрозуміло. Тут, цілком імовірно, жодних проблем не виникне. А ви не боїтеся, — запитую Олексія Семеновича, — що, потрапивши за кордон, багато хто з молодих може там і залишитися?

— Може, — погодився академік, — такий ризик є. Але рано чи пізно більша частина цих людей усе одно повернеться на Батьківщину. Якщо ми хочемо, щоб молодь віддавала свою енергію та здібності Україні, потрібно створити їм тут, удома, гідні умови.

— Говорячи про так звану наукову еміграцію, — зазначив Богдан Губський, — ми ремствуємо, що висококваліфіковані фахівці залишають Україну. Але ж, окрім цього, відбувається набагато відчутніша «внутрішня» міграція. Люди залишаються в країні, але йдуть із наукових установ. Наприклад, із Росії за кордон виїхало близько 19 тисяч учених, а пішло з науки — близько мільйона. В Україні це, відповідно, понад 10 тисяч і кілька сотень тисяч наукових співробітників. Погодьтеся, розміри непорівнянні. Тож сьогодні ми повинні більше турбуватися про створення у своїй країні таких можливостей, за яких повністю розкриватиметься талант.