Оце тобі, бабцю, і Юріїв день

Відтоді, як було прийнято скандально відомий закон "Про засади державної мовної політики", минув майже рік. І чим далі, тим більше ми починаємо розуміти справжні масштаби цієї катастрофи.

Співавтор законопроекту Вадим Колесніченко звернувся з листами до керівників районних управлінь освіти столиці з вимогою виконувати ст. 20 ініційованого ним закону. Відтепер, наголошує нардеп, приймаючи дітей до першого класу, директори шкіл повинні вимагати, крім традиційних документів (заява про зарахування, копія свідоцтва про народження, медична картка) ще й заяву про вибір мови навчання. "Без попереднього взяття від батьків або осіб, що їх замінюють, заяв про мову навчання будь-яке формування перших класів неможливе" (цитуємо дослівно. - Ред.), - дає вказівки депутат.

Відомий захисник російської мови не лише роз'яснює освітянам норми свого закону, а й вимагає, скориставшись статусом народного депутата, надати йому докладну інформацію про те, скільки заяв про мову навчання першокласників зібрав кожен заклад і яку саме мову обрали батьки.

Така ситуація стала справжньою несподіванкою для освітян. Досі горезвісну ст.20 закону "Про засади державної мовної політики" незаслужено, як тепер з'ясувалося, оминали увагою і громадськість, і чиновники. Тепер школам доведеться терміново скликати батьків першокласників і просити їх написати додаткові заяви.

Згідно зі ст. 20 закону, навчальні заклади "у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому". Якщо таких бажаючих небагато, закон дозволяє "з метою підтримання нечисленних мовних груп" створювати малокомплектні навчальні заклади, класи, групи.

Оскільки досі Міносвіти не видало жодної інструкції з роз'ясненням цього положення, наразі незрозуміло, для якої кількості учнів можна відкривати малокомплектні класи та групи. І з яких джерел їх фінансувати.

Для того, щоб змінити мову навчання, школам також доведеться терміново вносити зміни у свої статути.

Хоч лист депутата складений юридично грамотно, у ньому є граматичні помилки, що досить дивно для людини з двома вищими освітами. Автор листа навіть плутається в номері статті закону, на яку посилається, - то №20, то №29.

На відміну від В.Колесніченка, який звернувся тільки до керівників управлінь освіти, Д.Табачник тижнем раніше надіслав лист і їм, і керівникам вишів. У ньому міністр не лише рекомендував збирати заяви батьків щодо вибору мови навчання, а й застерігав, що "останнім часом до Міністерства надходять звернення громадян щодо невиконання цієї норми законодавства." Д.Табачник просив чиновників "провести відповідну роботу з керівниками" та поінформувати міністерство про її результати до 31 травня.