НОВИНИ МЕДИЦІНИ

Людський геном
підносить сюрпризи

Повідомлення про те, що вченим вдалося практично повністю розшифрувати послідовність людських генів, з’явилися в пресі ще торік. Відтоді провідні компанії світу, що спеціалізуються на генетичних пошуках, розгорнули активну торгівлю інформацією про людські гени — хто в кількості 60 тисяч штук, а хто одразу 100 тисяч. Однак, як випливає з обнародуваних недавно сенсаційних повідомлень, людський геном налічує 30 тисяч генів. Лише удвічі більше, ніж у дрозофіли, і вп’ятеро більше, ніж у примітивних дріжджових мікроорганізмів. Десять років напруженої роботи декількох сотень учених у всіх країнах світу дозволили встановити точну послідовність трьох мільярдів нуклеотидів, тих «літерок», якими й записано всю інформацію, що успадковується людськими істотами.

Ще більш надзвичайним виявився той факт, що більша частина цих «літерок» до людського існування не має ніякого стосунку. Так один із фрагментів людського геному, котрий імовірно відіграє важливу роль у механізмі виникнення депресивного стану, судячи з усього, належить бактерії, що інфікувала давнього людського предка багато мільйонів років тому. Величезні відрізки ДНК також виявилися сторонніми і непрошеними загарбниками територій людських хромосом, у результаті чого з нитки ДНК загальною довжиною в 1,8 метра, котра присутня в кожній клітині нашого тіла, безпосереднє відношення до людської істоти має лише крихітна ділянка довжиною не більш одного дюйма (2,54 см).

Представники Національного американського інституту здоров’я та компанії Celera Genomics, що керували здійсненням даного проекту, стверджують —людський геном виявився набагато складнішим утворенням, аніж вони гадали. Тепер науковці мають відповісти: яким чином ці 30 тисяч генів можуть забезпечувати складну й злагоджену роботу такої багатофункціональної системи, як людський організм. Зокрема припускається, що формула «один ген — один білок» у даному випадку не є справедливою, бо людські гени кодують інформацію про будову цілих білкових комплексів, які вже після свого синтезу розпадаються на окремі білки. Іншими словами, припускається, що один ген містить інформацію відразу про кілька білків. Крім того, неймовірно малі розбіжності, що існують між геномами різних популяційних груп і навіть різних рас, свідчать про те, як мало часу пройшло з моменту їхнього відокремлення. А за наші індивідуальні особливості, включаючи геніїв і найобдарованіших творців, відповідають зовсім мізерні соті частки всієї сукупності людського геному.

Корида під страхом сказу

Що «в матадори йдуть» люди виняткової хоробрості, зрозуміло було і так. Однак, наскільки їхня хоробрість межує із нерозсудливістю, запальні іспанці задумалися лише зовсім недавно. Адже в ході підготовки до останніх боїв іспанським матадорам довелося не лише вигострювати свою спритність і ювелірну техніку, а й переборювати істерично наростаючий у країнах Західної Європи страх перед епідемією «коров’ячого сказу».

Хоча жодного випадку захворювання на губчасту енцефалопатію серед спеціально вирощених для кориди бичків ще не було виявлено, європейські чиновники вважають саме їх найбільш потенційно небезпечними. Адже, відповідно до недавно прийнятих Європою стандартів, вік великих сільськогосподарських тварин має бути обмежений 30 місяцями. А на ринг виходять бички в основному у віці 4—5 років. І при цьому без належного тестування, що проводиться лише на забитих тваринах. Втім, іспанці не дуже поспішають тестувати навіть убитих тварин, паруюче м’ясо яких зазвичай одразу продається розпаленілим бажаючим, що приносить організаторам кориди додатковий прибуток у розмірі 10 мільйонів доларів. А заморожувати м’ясо биків і берегти його протягом мінімум п’яти діб в очікуванні результатів тестування в організаторів кориди немає ні можливості, ні навіть бажання. Тому перших шістьох биків, які загинули цього року від шпаги матадора, найбільш непоштивим чином скинули бульдозерами на вантажівки і повезли на кремацію. У результаті власник биків, який ще торік виручав за м’ясо кожного з них майже по дві тисячі доларів, зараз змушений був оплатити всі витрати за їхнє знищення. Більш того, нещадні правоохоронці змусили матадорів відправити туди ж вуха вбитих ними тварин, які зазвичай дістаються переможцям як пам’ятний трофей. Після такого жахливого нехтування їхніми правами, навіть у найстійкіших матадорів помітно зменшився ентузіазм. І тепер вже стало очевидним, що вся ця частина іспанської не лише культури, а й економіки, річний оборот якої сягає 4,5 мільярда доларів на рік, перебуває під безпосередньою загрозою повного відмирання.

Препарат проти сепсису

Від сепсису, або від зараження крові, в одних лише Сполучених Штатах щороку вмирає 225 тисяч чоловік. Правда, там сепсис в основному є одним із найстрашніших ускладнень у процесі лікування інших недуг. Однак загалом у світі смертність від цієї патології виявляється набагато вищою. Особливо в тих країнах, де рівень санітарно-гігієнічної культури або (а частіше за все і) рівень фінансової спроможності пацієнтів і лікарів винятково низький. Саме тому новому препарату Zovan, отриманому із застосуванням методів генної інженерії, приділяється в міжнародній пресі так багато уваги. Більш того, публікація в журналі New England Journal of Medicine, що була запланована на наступний місяць, вийшла ще минулого тижня через виняткову важливість цієї інформації для життя хворих.

При використанні традиційних методик боротьби із сепсисом смертність від цього досить поширеного ускладнення операції з видалення апендициту чи елементарної пневмонії становить від 30 до 50 відсотків. Саме цей діагноз лідирує серед причин смерті пацієнтів не кардіологічних відділень інтенсивної терапії Америки. Антибіотики, що традиційно використовуються для боротьби із сепсисом, виявляються малоефективними через занадто бурхливу реакцію на ускладнення самого організму. Однак новий препарат, що є штучно створеною версією протеїну С, присутнього у нормі в людському організмі, має як протизапальні, так і антикоагулюючі властивості. Результати клінічних випробувань даного препарату показали його здатність на 20 відсотків знижувати смертність від сепсису, а єдиним побічним ефектом його застосування виявилася підвищена схильність до кровотеч. Втім, дуже незначна. Так, протягом чотириденного курсу внутрішньовенних ін’єкцій препарату кровотечі були зареєстровані в 3,5 відсотка хворих проти 2 відсотків пацієнтів, що одержували плацебо. При цьому двоє хворих, які одержували протеїн С і один пацієнт, що одержував плацебо, померли від мозкової геморагії. Тому цей препарат протипоказаний тим, хто переніс інсульт або належить до даної групи ризику.