Наказ Міносвіти щодо дистанційки: чому наслідки будуть серйозними, а на його суттєву зміну сподіватися не варто

У освітянському середовищі точаться дискусії навколо наказу Міносвіти №850, який нібито має обмежити дистанційне навчання в школах. До яких серйозних наслідків призведе реалізація цього наказу та чому він навряд чи зазнає суттєвих змін після доопрацювання, розповіла Оксана Онищенко у статті «Наказ-невидимка. Чому МОН хоче ліквідувати дистанційне навчання?».

Сам наказ «Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» вже називають «наказом Шредінгера», адже він ніби і є, але водночас його немає. МОН спочатку підготувало документ, але після критики відкликало на доопрацювання. 

Зауваження до наказу оприлюднили профспілки, Асоціація міст України, громадські організації. Водночас вони підкреслили, що ніхто з ними цей документ не обговорював.

«Його реалізація призведе до серйозних наслідків, і вони — не просто про скасування дистанційки в школах», – пише авторка.

Зокрема, втілення наказу в життя позначиться як на дітях, так і на самих школах. Що стосується учнів, то документ вплине на дітей зі статусом ВПО, а також тих, хто перебуває на тимчасово окупованій чи прифронтовій територіях. Якщо коротко, то хтось більше не зможе вчитися дистанційно у рідній школі, а комусь доведеться переходити на екстернатну або домашню форму навчання.

Водночас на прифронтових територіях школи здебільшого працюють дистанційно через загрозу обстрілів і перейти на змішане чи очне навчання вони ніяк не зможуть. Тобто, зазначає Онищенко, у разі ухвалення наказу №850 їх доведеться закрити.

І загалом, пише авторка, усі умови, передбачені наказом щодо очного чи змішаного навчання в школах, означають, що документ «пройдеться широкою сапою мережею шкіл — їх стане менше й відповідно відбудеться скорочення вчителів».

«Сумніваюся, що після доопрацювання у наказі №850 будуть принципові зміни. Чому? Бо, по-перше, на мою думку, найголовніше у ньому — не дистанційка, а оптимізація мережі шкіл та економія державної субвенції. Хоча у відповіді на наш запит в МОН і стверджують, що економія коштів не є метою наказу №850. Можливо, щоб заспокоїти громадськість, до нього прив’яжуть кілька бантиків або протиснуть його ідеї в інших законах чи наказах, яких широкий загал може й не помітити. Бо навіть цей наказ не проходив громадського обговорення», – пише авторка.

Другим фактором для сумнівів Онищенко назвала велику кількість «солодких пряників», які зараз МОН обіцяє вчителям. Зокрема, це:

• допомога служби зайнятості;
• створення єдиного порталу вакансій; 
• індивідуальний супровід кар’єрними консультантами;
• створення кадрового резерву вчителів із виплатою середньої зарплати та підготовка їх до роботи на деокупованих територіях. 

«На все це потрібні кошти. Але якщо навіть припустити, що вони знайдуться в державі, «скорочені» педагоги все одно втратять у виплатах, бо вчительська зарплата — це не лише гола ставка, в ній ще є багато різних доплат», – пояснює Онищенко.

Третя причина для сумнівів, додає авторка, – це той факт, що ідея переглянути виплати вчителям трапляється й у листі МОН від 27 травня 2024 року «Про розгляд питання щодо призупинення виплат заробітної плати та простою педагогічним працівникам на тимчасово окупованій території». Йдеться про необхідність додаткового опрацювання питання щодо виплат учителям, які перебувають на окупованих територіях. Це так звані кошти на простій.

«Насправді ми всі розуміємо, чому влада має заощаджувати та шукати кошти, і що зараз країна переживає складні часи. Та чому ж так невміло вибудовується комунікація із суспільством? Якщо проблеми є, варто прямо про них сказати й обговорити публічно, як нам затягнути паски й що робити», – підсумувала Оксана Онищенко.

У червні цього року міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив, що наразі понад пів мільйона дітей навчаються дистанційно. Тоді як у січні 2024 року заступник голови МОН Андрій Сташків зазначав, що дистанційно отримують знання близько 900 тисяч дітей.