Мова в родині є головним чинником, що стримує перехід підлітків на українську — опитування

У Києві 35% опитаних старшокласників повідомили, що вдома переважно розмовляють російською. Це формує звичку, яку не компенсують навіть шкільні уроки та україномовний простір у школі, наголосив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак у статті "Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах". 

За його словами, не менш значущим бар’єром для спілкування українською є невпевненість у власній мовній компетентності: 30% підлітків зізналися, що уникають української через недостатній рівень володіння. Ще 20% вважають завадою "байдуже або упереджене" ставлення оточення до української мови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Державна мова в освітньому процесі все ж зміцнює позиції — дослідження

Гурак звертає увагу на те, що в Києві картина ще контрастніша. У столиці лише 29% батьків говорять удома виключно українською, що безпосередньо впливає на мовну поведінку дітей.

"Варто врахувати, що ситуація в Києві певною мірою відображає загальну по країні, адже від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців", —  додав він. 

Результати моніторингу свідчать, що саме сімейне середовище та мовні практики батьків лишаються ключовими для формування звички говорити українською поза школою.

Вагому роль також відіграє мова контенту в соціальних мережах. Дослідження стану дотримання мовного законодавства в школах показало зниження рівня споживання україномовного контенту в інтернеті: лише 54% учнів вказали, що користуються переважно або виключно лише україномовними ресурсами. Хоча два роки тому на аналогічному опитуванні таких було 71%.

Раніше заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко повідомляв, що в Києві у школах під час перерв 82% учнів та 40% учителів спілкуються недержавною мовою. Водночас Гурак вказав, що в Україні 59% опитаних старшокласників заявили, що хочуть підвищити свій рівень володіння державною мовою, а серед батьків таких 72%.