Міністерське ярмо для університетської автономії

Напружена ситуація, що склалася останнім часом між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» та Міністерством освіти і науки, молоді і спорту, набула широкого розголосу в суспільстві. На підтримку позиції НаУКМА виступили відомі вчені та громадські діячі, однодумці і прихильники Могилянки не лише з України, а й з інших країн.

Як відомо, НаУКМА виступає на захист університетської автономії в Україні, пропагує власну освітню модель, успішно апробовану впродовж майже двох десятиліть, захищає найважливіші здобутки, включно з правом студентів формувати власну траєкторію навчання, застосуванням у навчальному процесі двох робочих мов — української та англійської, потребою легалізації Докторської школи і PhD програм (докторських програм світового зразка). Президент «Києво-Могилянської академії» відкрито виступив з критикою проекту нового закону України «Про вищу освіту», підготовленого за активної участі нинішнього керівництва МОНМС. Нижче наводимо два листи на підтримку НаУКМА.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» за двадцять років свого існування у модерний час незалежної України здобув добру репутацію і в Україні, і поза її межами. Маґістри та аспіранти Могилянки, які стажуються у провідних університетах Європи, американського континенту, Японії, одержують визнання у закордонних колег як такі, що відповідають найвищим академічним вимогам світової науки. Цей кінцевий результат закладається специфікою програм, за якими 20 років працює університет. Випускники НаУКМА є, як правило, добрими фахівцями, і їм часто віддають перевагу перед випускниками інших університетів.

Марка «Києво-Могилянська академія» — висока марка. І це не випадково: висока якість освіти у Могилянці забезпечується вимогливим добором абітурієнтів, високим фаховим рівнем професорсько-викладацького складу, ефективними методами роботи зі студентами, практикою постійного обміну думками, проведенням відкритих дискусій тощо. Студенти мають можливість слухати лекції запрошених професорів — видатних учених з багатьох країн світу. Існує також практика публічних лекцій, із якими повноважні посли іноземних країн та науковці з усього світу виступають у студентських аудиторіях, що також спонукає молодь до активних дискусій. НаУКМА сприяє формуванню у молоді активної суспільної позиції, самостійності мислення. Цьому допомагають також і підвищені вимоги до володіння студентами англійською мовою. Таким чином відбувається органічне входження молодих людей у європейський інтелектуальний світ. Водночас у Києво-Могилянці постійно проводяться культурні заходи, що збагачують духовне життя студентства і виховують відчуття відповідальності за майбутнє країни, — формують її громадянина. Можна сказати більше: університет «Києво-Могилянська академія» — не лише вищий навчальний заклад, а й одне з вогнищ культури столиці України.

Завдяки цьому університет «Києво-Могилянська академія» заслуговує, щоб до його досвіду ставилися з увагою і повагою. Двадцять років — достатній термін, щоб визначити стратегію НаУКМА успішною, такою, яку доцільно було б поширити на педагогічну практику інших вишів України. На жаль, про це не свідчать ті претензії, які висуваються до університету останнім часом. «Києво-Могилянську академію» хочуть підігнати під шаблон, може, й зручний для бюрократичного управління освітою, але небезпечний для самої освіти!

Така ж небезпека, на мою думку, міститься і в проекті нового закону України «Про вищу освіту». Цей закон мав би стати предметом не поспішної адміністративно-парламентської процедури, а тривалого і всебічного обговорення в широких громадських колах — насамперед в академічній і викладацькій спільноті та серед самого студентства.

Іван ДЗЮБА,
академік Національної академії наук України,
лауреат Національної премії України
імені Тараса Шевченка,
Герой України

Президенту України

В.Ф.Януковичу

Міністру освіти і науки України

Д.В.Табачнику

Відкритий лист

Як викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» і як один із його засновників, хотів би висловити свою категоричну підтримку позиції керівництва НаУКМА в конфлікті, який зараз виник із приводу повноважень університету.

Йдеться не тільки про право НАУКМА встановлювати тести на знання англійської мови при вступі в університет. Питання тут у принципі: чи будуть університети України, в тому числі й НаУКМА, мати можливість шукати найефективніші шляхи вищої освіти, чи все має бути відрегульоване згори. НаУКМА від початку була задумана не як просте продовження давнього університету, а як варіант освітнього досвіду, що на основі національної традиції враховує весь міжнародний досвід і торує власні форми та способи навчання і наукової роботи. Не секрет, що система вищої освіти, успадкована від СРСР, потребує докорінного реформування, і це реформування не може бути простим наслідуванням західноєвропейської чи американської організації науки і освіти. Було б величезною помилкою намагання вирішити всі спірні проблеми силовим методом, нав’язавши університетам чиєсь бачення майбутнього.

Що стосується високих вимог НаУКМА щодо знання англійської, цей досвід принаймні мав явно позитивні наслідки, — в університеті читався і читається ряд лекцій зарубіжними вченими англійською мовою, що не викликає жодних труднощів. НаУКМА стала полігоном змін, і це дуже добре, цю її роль слід підтримати і закріпити.

Переконаний, що реформування системи вищої освіти можливе тільки на шляхах розвитку університетської автономії.

Мирослав ПОПОВИЧ,
академік НАН України,
доктор філософських наук,
професор