У більшості європейських країн частка дітей, котрі здобувають середню шкільну освіту в домашніх умовах, украй незначна. У Німеччині, наприклад, така практика і зовсім визнана незаконною. Зате в США кількість дітей, які одержують «домашні» дипломи, стабільно тримається на рівні мільйона чоловік щороку. У Великобританії наприкінці минулого століття модель освіти більше відповідала національній географічній «прив’язці». 1999 року в цій країні налічувалося всього 12 тис. учнів-«надомників». 2005-го офіційний показник сягнув уже 20 тис., хоча реальне число становить, за приблизними оцінками, 50 тис.
В Америці домашню освіту найчастіше здобувають діти фанатично віруючих батьків, передусім представників нечисленних релігійних конфесій. У Великобританії ж більш поширені інші мотиви. Залишати своїх чад удома воліють представники середнього класу, котрі не сприймають у принципі ідею стандартизованої шкільної освіти, а також ті, чиї діти в школі почуваються нещасливими. І саме остання група дітей зростає у Великобританії особливо швидко.
Розвитку тенденції сприяє впровадження сучасних технологій, котрі суттєво полегшують й урізноманітнюють навчальний процес. Можливості Інтернету дозволяють дедалі більшій кількості батьків опановувати сучасні педагогічні знання й методики, завдяки чому «домашня» освіта за якістю може не тільки не поступатися, а навіть і перевершувати «стаціонарну». Успішне складання тестів та іспитів перестає посідати центральне місце в самій системі освіти, основний акцент робиться на її реальну якість, а не формальні й бюрократичні аспекти її оцінювання.
Водночас «домашні» діти надалі нерідко відчувають проблеми в процесі соціалізації, пошуку психологічної сумісності як зі своїми колегами, так і начальством. Тому британські експерти вважають за необхідне робити ставку на «персоналізацію» шкільної освіти, пропонуючи найрізноманітніші форми співіснування домашнього та шкільного навчання (наприклад, передбачено відвідання «домашніми» дітьми окремих уроків чи заходів, складання деяких іспитів тощо). Хоча такі ініціативи підтримують далеко не всі чиновники від «стандартної» освіти.