Керівник центру ЗНО Валерій Бойко: «Найбільший приріст 200- бальників ми спостерігаємо з фізики»

Вступна кампанія в розпалі, але взяти в ній участь змогли не всі охочі, а лише ті, хто склав тести ЗНО. Тобто подолав поріг «склав/не склав». Про те, як на тестуванні відсіювали слабких і визначали бали для сильних, ZN.UA розпитувало в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерія Бойка.

— Валерію Івановичу, це правда, що нинішнього року стало більше учасників ЗНО, які склали тести на найвищу оцінку — 200 балів?

— Так , 200-бальників цього року більше. Я припускав таку можливість ще перед початком тестування. Думаю, на це вплинули два чинники. Перший — карантин. Не кажу зараз про його плюси й мінуси, а маю на увазі лише те, що в учнів було більше часу, який вони могли використати на підготовку до тестів (бо не довелося витрачати його на дорогу, посиденьки в кафе тощо). І друга причина — наші тести оптимальної складності.

Давайте я озвучу цифри ( правда, вони не остаточні, бо ще не завершилася апеляція і немає результатів додаткової сесії ЗНО для тих, хто з поважних причин не зміг узяти участь в основній). Торік у нас було 274 учасники тестування, які склали ЗНО на 200 балів, нинішнього року їх 447 , тобто на 63% більше. Після того, як пройдуть апеляції та додаткові сесії, ця цифра стане ще більшою. Вже зараз налічується близько десятка випадків, коли дитина з результатом 199–199,5 бала змогла під час апеляційного розгляду довести комісії, що вона не припустилася помилки.

Найбільший приріст 200-бальників ми спостерігаємо з фізики (торік їх було всього четверо, нинішнього року — 64), математики (торік було 98, а цього року аж 142), з англійської мови (було 36, стало 84), з історії України (було 13, стало 49). А ось із хімії та української мови й літератури кількість 200-бальників зменшилася, порівняно з минулим роком: з хімії — з 77 до 45 , а з української мови й літератури — з 17 до 8. З решти предметів, таких як біологія і географія, істотного зростання не бачимо: з географії торік був один учасник, тепер їх три, з біології було 26, стало 44.

— Чи багато серед 200-бальників учителів?

— Коли ми зберемо всю нашу статистику ЗНО-2021, то спробуємо за нашими базами визначити кількість учасників, які рік у рік реєструються для проходження тестування. Будьмо відверті, мета такої участі меркантильна: підтвердити назагал факт свого максимального результату, щоб згодом капіталізувати його у прибуток від викладацької діяльності. Ми оперативно відреагували на це — на сторінці УЦОЯО зробили розлогий допис про те, що участь у ЗНО людини, для якої це не є екзаменом високих ставок, знижує шанси на високу оцінку для інших. Адже бал ЗНО — рейтинговий, він показує місце учасника на тлі конкурентів. Було б дуже прикро, якби з’ясувалося, що більшість тих, хто набирає 200 балів, — не випускники, а люди, котрим ЗНО потрібне для бізнесу.

— Ви кажете, що 200-бальників стало більше через карантин і завдяки тому, що тести були не занадто складні. Але, можливо, є ще одна причина — низький пороговий бал «склав/ не склав», який відтинає слабких учнів. Буває таке, що поріг «склав/не склав» навіть нижчий, ніж поріг сліпого вгадування. Цього року таке спостерігалося з історії, біології, географії, хімії, іноземної мови.

Мал.1

— На комісії, яка визначала пороговий бал «склав/ не склав», ми намагалися акцентувати на тому, що не треба створювати дефініцію «сліпе вгадування» або «поріг випадкового вгадування». Бо тим самим ми фактично говоримо, що певну кількість балів можна отримати, механічно заповнивши бланк із відповідями. Що таке поріг сліпого вгадування (випадкового вибору)? Грубо кажучи, якщо ми мільйону китайців дамо наші бланки відповідей ЗНО і попросимо заповнити їх навмання, все одно отримаємо тих, хто набере певну кількість балів. Можливо, навіть 200, бо ніхто не скасовував принципу лотереї. Ми ж підраховуємо поріг випадкового вгадування так: не більше 10% правильних відповідей. І саме такі дані демонструємо експертній комісії як поріг сліпого вгадування. Отже, це лише статистична математично обґрунтована ймовірність .

Коли ми аналізуємо наші тести глибше, з використанням сучасної теорії тестів — так званої ІRT-моделі, статистика з усіх завдань демонструє нам найнижчі відсотки балів за вгадування — 0,1 чи 0,2%. Це означає, що коли дитина хоче показати на тестуванні свій найкращих результат і сумлінно виконує завдання, вона використовує вгадування тільки там, де в чомусь не впевнена. Але такого, щоб усі відповіді на завдання тесту писати навмання, — немає.

— Я в цьому не впевнена. Учасники тестування розповідали, що серед них були такі, хто здавав тестову роботу ледь не за годину після початку тестування, при тому що воно триває близько трьох годин.

— Отже, таким учасникам тестування воно не потрібне для вступу або достатньо мінімального результату. Пороговий бал «склав /не склав» встановлюється експертним шляхом. Збирається сила-силенна людей у різних експертних групах у регіональних центрах тестування — вчителі шкіл різних типів, сільських і міських, а також освітні експерти. Ми просимо їх дати нам відповідь на два запитання. Перше — який відсоток, на їхню думку, мінімально підготовлених абітурієнтів виконає кожне завдання тесту. Експерти приймають рішення, спираючись на власний досвід викладання й розуміння того, хто такий «мінімально підготовлений абітурієнт», а також на соціально-економічні та суспільно-політичні обставини в регіоні і державі. Визначений експертами відсоток акумулюється по всій країні, обчислюється його середнє значення і виноситься на розгляд експертної комісії в УЦОЯО.

Друге запитання, на котре мають відповісти наші експерти, — який відсоток абітурієнтів, на їхню думку, подолає поріг «склав/не склав». Зводячи ці два значення докупи, ми й отримуємо розподіл балів результатів ЗНО. Якщо графіки цих двох величин не збігаються, будується так звана лінія компромісу, яка й визначає той пороговий бал, що виноситься на розгляд експертної комісії. Керівництво УЦОЯО не тисне на членів комісії, щоб вони ставили нижчі порогові бали, як дехто заявляє. Але я говорив на засіданні комісії, спираючись на нашу нормативно-правову базу, що, визначаючи поріг «склав/не склав», експерти мають зважати на обставини, які склалися в їхніх регіонах і загалом по країні. Думаю, ніхто не стане заперечувати, що під час карантину діти були позбавлені класичного навчального процесу у своїх закладах освіти. Це нездоланна обставина, і експерти на неї зважили.

Маю сказати, що пороги не так уже й істотно були понижені, коливання, порівняно з минулим роком, становить від одного до трьох балів. І тут треба враховувати той чинник, що на ЗНО з'явилося тільки 75% абітурієнтів (як відомо, нинішнього року рішенням Верховної Ради атестація у формі ЗНО визнана необов’язковою). Левова частка тих, хто не прийшов, — переважно учні коледжів і закладів професійної освіти. Будьмо відверті: там здобуття повноцінної загальної середньої освіти не є пріоритетом, тому якість надання цієї освітньої послуги поступається тій, яка має бути у звичайній школі . Отже, на ЗНО фактично не прийшли найслабші, а взяли участь добровольці, в яких є мета — вступити до закладів вищої освіти. І, з огляду на цю ситуацію, треба дати шанс цим дітям усе ж таки скласти ЗНО і взяти участь у конкурсному відборі до вишів.

— Валерію Івановичу, я не можу погодитися, що тільки найслабші не прийшли на ЗНО. Деякі медалісти теж скористалися можливістю відмовитися від тестування.

— Подекуди не приходили ті медалісти, у кого з більшості предметів, які вони обирали на ЗНО, оцінки намальовані, ці діти просто-на-просто підстрахувалися, щоб отримати медаль.

— Можливо, були й такі. Але дехто просто їде навчатися за кордон, і їм ЗНО непотрібне для вступу.

— Це правда. Однак тих, хто планував навчання за кордоном, не так багато. Саме зараз до нашого центру активно звертаються абітурієнти з проханням надати виписку з результатом складання ДПА у формі ЗНО, і ці виписки вони зазвичай потім подають на нострифікацію в Центр міжнародної освіти, аби мати можливість подавати документи до закордонного закладу. Але левова частка дітей, які прийшли на ЗНО, вступатимуть в Україні, і, аби їх підтримати , порогові бали трішки зменшили.

— Якщо подивитися дані за всі роки існування порогового бала ЗНО, можна помітити певні тенденції. Наприклад, з української мови і літератури поріг «склав/не склав» завжди трішечки вищий за поріг випадкового вибору, з математики вони однакові, а з історії чомусь завжди нижчий від порогу сліпого вгадування.

— Це мені теж цікаво і певною мірою дивно. І я для себе не можу пояснити такі рішення, чесно вам скажу. Тест з історії України абсолютно підйомний. Я вже казав, що рішення про порогові бали «склав/не склав» приймають фахові експертні групи в регіонах, а затверджує — комісія при нашому Центрі. І це, зокрема, й політичне рішення на користь встановлення нижчого бала. Якщо порівнювати порогові бали з історії цьогорічні й торішні, то завдяки їм торік поріг подолали 85% учасників тестування, а цього року — 91%. Тобто зниження порогу на кілька тестових балів дало можливість ще 6% учасників тестування спробувати вступити до вишів. Бо без сертифіката ЗНО це неможливо.

— Я звернула увагу на предмет «Географія». Раніше поріг «склав/не склав» з цього предмета був набагато вищим за поріг сліпого вгадування. А з 2018 року, відколи сертифікати ЗНО з географії стали частіше вимагати при вступі, різниця між порогами стала меншою. Тобто політичний момент наявний.

— Політичний момент буде наявним завжди. Розумієте, для визначення порогового бала використовують симбіоз двох методів — В.Ангоффа і К.Беука. Перший орієнтується на обсяг знань абітурієнтів, а другий — на кількість учасників тестування, яких відсіють після тесту. Наприклад, ми приймаємо рішення, що з допомогою порогового бала відсіюємо 10% найслабших учасників тестування. Дуже дивною була б реакція суспільства і очільників держави або освітянської галузі, коли б ми встановили пороговий бал вищим: наприклад, домовилися б, шо він становить 35% від максимальної кількості балів. Це означало б, що сертифікат ЗНО отримали б приблизно 40% випускників, і тільки вони мали б змогу брати участь у вступній кампанії. Суспільство цього не сприйме, тим більше очільники освітянської галузі.

— Наша країна має високі показники з охоплення вищою освітою, а ось якістю похвалитися не може. Прохідний бал на рівні сліпого вгадування означає, що лише 10% завдань тесту виконані правильно. Може, час уже щось змінювати? Наприклад, зараз дискутуються пропозиції, що поріг «склав/не клав» мали б проходити тільки ті з абітурієнтів, хто правильно виконав половину тесту ЗНО.

— Це, по-перше, буде жорстко, а по-друге — не враховуватиме складності тесту ( а наша нинішня шкала її враховує). До речі, може статися так, що 50% тесту виконають 10% учасників ЗНО. Тобто це не завжди буде еквівалентно: половина учасників виконує половину тестів.

— Чи правда, що наступного року сертифікати ЗНО з математики і української мови за 2020 рік можуть бути недійсними, тому що ці тести стануть трохи інакшими?

— Так. Ці думки я озвучував на засіданні експертної комісії , і мої слова розлетілися у ЗМІ й викликали резонанс, насамперед на рівні міністерства. Там досі точаться дискусії. Швидше за все, фінальний варіант — як буде все наступного року — з'явиться у проєкті Умов прийому на 2021 рік.

Але можу сказати, що сьогодні дискусії точаться лише навколо української мови і літератури, бо для математики нічого практично не змінюється, єдина новація — завдання для державної підсумкової атестації будуть різними для випускників гуманітарних класів і математичних, тобто для тих, хто вивчав математику на рівні стандарту, і для тих, хто — поглиблено.

Інша ситуація з українською мовою та літературою. Півтора року тому вийшов наказ МОН про ЗНО 2021-го року (він досі чинний), згідно з яким буде тестування з двох окремих предметів: уже традиційна українська мова з літературою і українська мова без літератури. Другий тест потрібен буде для вступу негуманітаріям. А це означає, що сертифікат із української мови й літератури нинішнього року у 2021 році може бути недійсним, бо зміняться умови його проведення. А можливо, буде ухвалено рішення зберегти для вступників на спеціальності природничо-математичного спрямування два варіанти: вони зможуть скористатися сертифікатом ЗНО 2021-го року з української мови чи сертифікатами 2017–2020 років з української мови і літератури. Зараз це питання обговорюється. А ми вже працюємо над створенням демонстраційного варіанта тестів . Сподіваюся, десь у вересні завершимо цю роботу і оприлюднимо зразки на сайті УЦОЯО, аби ознайомити випускників із тим, що на них чекає через дев'ять місяців.

Читайте інші тексти Оксани Онищенко.