Ювілей найпопулярнішої реформи: 15 років довіри до ЗНО

20 серпня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як усе починалося, і що тепер

Ювілей найпопулярнішої реформи: 15 років довіри до ЗНО
© Фото из открытых источников

Відзначаючи 30-річний ювілей Незалежності України, ми не можемо не згадати й іншого ювілею: нинішнього року виповнюється 15 років одній із найуспішніших українських реформ — зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО). Реформі, суспільна підтримка якої зростає рік у рік. Ніхто не заперечуватиме, що саме освіта — якісна, доступна, справедлива й інноваційна — формує міцний підмурівок державності.

Уже з перших років незалежності нашої країни фахівці в галузі освіти ініціювали дискусії щодо того, як забезпечити прозорий вступ до закладів вищої освіти. Ні для кого не секрет, що вступ до університетів у 1990-х — на початку 2000-х часто був пов’язаний із хабарами: в мережі й тепер можна надибати чимало жартів про «свиней та курей», якими батьки платили за можливість дитини навчатися в омріяному виші. Талановиті підлітки з незаможних родин боялися навіть мріяти про навчання у престижних університетах, натомість «батьків малиновий піджак» ставав квитком у будь-який виш для далебі не найсильніших вступників. 

Багатьом було очевидно, що така ситуація загрожувала розвиткові країни, ставила під сумнів засадничі принципи її функціонування як правової держави. Саме тому 2004 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», яка де-юре дала старт формуванню в Україні якісно нової системи зовнішнього незалежного оцінювання. Уже через два роки стали функціонувати Український і регіональні центри оцінювання якості освіти і було проведено перші зовнішні тестування. Це уможливили активна праця вітчизняних управлінців, освітян, фахівців з освітніх оцінювань та підтримка міжнародних партнерів (Міжнародний фонд «Відродження», Альянс USETI — учасник Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні під егідою USAID). 

Нині в це важко повірити, але в перші роки існування системи ЗНО багатьох долали сумніви, що вона вистоїть під тиском несприятливих обставин. Були й ті, хто стверджував, що ЗНО не змінить нічого докорінно, а стане ще одним ланцюжком корупційних схем. Але тепер, через 15 років після запуску перших тестувань, сумнівів у тому, що ЗНО — злагоджений і прозорий механізм оцінювання навчальних успіхів здобувачів освіти і невід’ємна частина підвищення якості вітчизняної освіти, немає ні в кого. На підтвердження можна навести результати цьогорічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київського міжнародного інституту соціології: 71% українців тією чи іншою мірою підтримує вступ до закладів вищої освіти за результатами ЗНО. 74% респондентів погодилися, що ЗНО сприяє рівності учасників на етапі вступу, а 58% дотримуються думки, що ЗНО знижує рівень корупції на етапі вступу. Звісно, дискусії з приводу оновлення та вдосконалення зовнішніх випробувань є, але ніхто не заперечує, що ЗНО — система, котра має існувати й розвиватися.

То що ж зроблено з 2006 року, що дало можливість ЗНО відбутися й продовжувати якісно виконувати свою місію?

 

Історія ЗНО

 

У 2006 році було проведено перші тестування, в яких узяло участь близько 50 тисяч осіб. А вже 2008 року ЗНО стало обов’язковою умовою для всіх випускників закладів загальної середньої освіти, які зголосилися вступати до закладів вищої освіти. Відтоді кількість учасників ЗНО неймовірно збільшилася.

У 2015 році було зроблено черговий важливий крок для розвитку системи ЗНО — розширення його функцій: результати ЗНО з української мови почали зараховувати як результати державної підсумкової атестації (ДПА) для всіх випускників закладів загальної середньої освіти. Фактично, розпочався перехід до нової системи: тепер ЗНО стало не просто вступним випробуванням, воно стало і шкільним випускним іспитом (ДПА). 

З приводу доцільності такого кроку й досі точаться дискусії, але важко заперечити, що держава так чи інакше має володіти інформацією про навчальні досягнення всіх здобувачів освіти, аби мати можливість приймати виважені рішення в галузі загальної середньої освіти, що в школі потрібно вчитися не тільки й не так заради вступу до вишу, а передусім для того, аби завдяки освіченості брати повноцінну участь у житті суспільства та держави й самореалізовуватися як особистість. 

Отже, з 2018 року і по сьогодні ДПА у формі ЗНО з кількох ключових навчальних предметів є обов’язковою для всіх школярів та студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти і вищої освіти І‒ІІ рівнів акредитації.

 

Невидимі перетворення в «кухні ЗНО»

 

Окрім цих, видимих сторонньому оку, змін, у «кухні ЗНО» не припинялися певні перетворення, можливо не такі помітні загалові. Так, за роки існування системи змінювалися підходи до розробки тестових завдань, з’являлися і зникали тести з певних навчальних предметів, модернізувалися системи захисту інформації та системи комунікування зі стейкхолдерами, розроблялися й запроваджувалися нові моделі визначення результатів ЗНО, розширювався перелік пристосувань для осіб із особливими освітніми потребами тощо. Без перебільшення можна стверджувати, що саме ці поступові зміни забезпечили певну стабілізацію системи та надали їй інституційної спроможності й міцності, щоб витримати неабиякі перипетії 2020-го і 2021 років — часу пандемії COVID-19, який став для багатьох систем справжнім випробуванням. 

Так, із квітня по червень 2020 року батьки, випускники й освітяни перебували в невизначеності щодо того, чи буде ДПА і ЗНО; мережею ширилися загрозливі чутки про скасування оцінювання, лунали пропозиції проводити тестування на стадіонах або в онлайн-режимі. Деякі освітні експерти пропонували альтернативні моделі проведення вступної кампанії, не розуміючи, що реалізація їхніх пропозицій неминуче вдарила б по здобувачах освіти й системі освіти загалом. Урешті-решт, пандемія змусила уряд піти на скасування обов’язкової ДПА у формі ЗНО, однак ЗНО як тестування для осіб, котрі планували вступати до вишів, було успішно проведене. Це уможливила потужна підтримка управлінців усіх рівнів, освітян, а також партнерів, які спільними зусиллями гарантували безпечне проведення тестування. Власне, можна стверджувати, що першим масовим заходом на території України з часу початку пандемії стало саме ЗНО-2020. 

Цьогоріч напередодні вступної кампанії ситуація з поширенням COVID-19 стрімко змінювалася, але набутий досвід давав підстави з упевненістю дивитися в майбутнє й системно планувати проведення ЗНО-2021. Український центр оцінювання якості освіти у злагодженій взаємодії з усіма дотичними інституціями виконав усі завдання з підготовки до оцінювання, тож учасники вчасно отримали свої результати і вступна кампанія-2021 відбулася за планом. Майже 400 тисяч зареєстрованих учасників, понад 1 млн 100 тис. проведених тестувань — таким запам’ятається нам цей рік. 

 

Про «славетне» ЗНО з математики

 

А ще — цей рік запам’ятається суспільним резонансом, який викликали результати тестування з математики, а саме те, що понад 30% учасників оцінювання не подолали прохідного порогу. У зв’язку з такою прикрою статистикою логічно запитати: чи це вирок вітчизняній математичній освіті; чи гірші, а якщо гірші — то наскільки, цьогорічні результати з математики, порівняно з торішніми або, скажімо, з результатами 2010 року? 

На ці та інші запитання ЗНО, яке цьогоріч проводилося тільки з метою вступу, відповіді не дасть. Аби мати відповіді на них — необхідні зміни. Потрібно запроваджувати системні незалежні оцінювання впродовж навчання в школі, а не лише у випускному класі. І це передбачено в Аналітичному документі «Стратегічні питання розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року», підготовленому у 2018 році експертами під егідою Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти і за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Запропонована модель освітніх оцінювань майбутнього ґрунтуватиметься на довірі до закладів освіти, передбачатиме збір та аналіз різної інформації про навчальні досягнення здобувачів освіти на всіх ключових етапах. Якщо такий підхід буде імплементовано, ми з гордістю зможемо сказати, що ЗНО з інструмента боротьби з корупцією, яким воно було спочатку, зрештою перетворилося на повноцінний інструмент забезпечення якості освіти. 

У рік 30-річчя Незалежності нашої Держави та 15-річчя існування системи ЗНО нам є чим пишатися і водночас є куди розвиватися задля того, щоб чергове десятиліття стало часом збирання плодів — плодів якісної і справедливої вітчизняної освіти!

210726_Буклет_ЗНО15_1-1 (1)_1-1-1.jpg (517 KB)
210726_Буклет_ЗНО15_1-1 (1)_1-1-1.jpg (517 KB)

210726_Буклет_ЗНО15_1-1 (1)_2-end-1.jpg (533 KB)
210726_Буклет_ЗНО15_1-1 (1)_2-end-1.jpg (533 KB)

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК