Як полюбити науку з дитинства: корисний ресурс для освіти

Діти — це дослідники й дослідниці за своєю вдачею. Війна цього не змінила. Їх цікавить усе навколо: чому небо блакитного кольору, чому Сонце світить, що міститься  в космосі та чи існують інопланетяни. А раптом можна залетіти в чорну діру  або ж прямо зараз на космічному кораблі полетіти на Марс?

Я пам’ятаю себе в дитинстві, як ми з татом дивилися на зоряне небо та спостерігали за зорепадом Персеїди. Або як я вперше потрапила на екскурсію до обсерваторії та побачила живого науковця! Водночас я пам’ятаю, що в моєму дитинстві не було популяризації науки, у школі ми мали проблеми з викладанням природничих дисциплін, внаслідок чого тепер отримали ціле покоління людей, які вірять в астрологію, ретроградний Меркурій чи пласку Землю.

Я впевнена — проблема в тому, що ціле покоління зростало без залучення в науку. І це треба змінювати. Хтось скаже — війна, не до того.  Категорично не погоджуся з ним. Ми маємо вже  зараз будувати майбутнє.

Є такий тренд: зростання частки від ВВП країни, яка фінансує   науку, зокрема  прикладні та фундаментальні дослідження, приводить до зростання економіки країни, адже фінансуються фундаментальні дослідження, робляться відкриття, потім вони застосовуються у прикладних галузях. Мені здається, що в нас у країні   проблема з розумінням, навіщо потрібно фінансувати  науку.

Тож моя глобальна мрія — щоби діти знали, чим займаються науковці та які цікаві речі вони роблять.   Популяризацію науки потрібно починати з раннього віку, адже саме тоді люди найбільше відкриті для дослідження світу, — варто лише зрозуміти, що саме їх цікавить.

Тому спільно  з  командою однодумців INSCIENCE та за підтримки Вишеградського фонду ми створили проєкт  Science4Kids,  що дозволяє налагодити комунікацію між українськими вченими та дітьми й показати сенс і захопливість науки. Тож, поки захисники та захисниці борються зі зброєю в руках за наше майбутнє, ми вирішили теж боротися за майбутнє, але в освітньому вимірі.

Наша мета — допомогти дітям з адаптацією до нових умов, нагадати й показати, скільки всього дивовижного є на Землі та за її межами. Адже наука — це цікаво й захопливо, якщо правильно подати інформацію.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от SCIENCE TEENS PLATFORM (@science.teens.platform)

Що таке Science4Kids?

Це вебінари, в яких можуть узяти участь українські діти з усіх куточків світу, де б вони не перебували.   Лекції розподілені на три блоки:

• Виникнення світу і розвиток життя;
• Людина та природа;
• Космос.

Упродовж літа ми влаштовували чотири лекції на тиждень. Записи всіх трансляцій можна переглянути на ютуб-каналі.

На вебінарах діти не лише слухали науковців і науковиць, а й учили слова та фрази іноземними мовами (а саме польською, чеською та словацькою), грали в  Kahoot, а також ставили вченим запитання. Остання частина — моя найулюбленіша, адже немає поганих запитань: у дітей вони завжди цікаві.

Як ми обираємо теми та готуємося до вебінарів?

Найголовніше — це продумати концепцію лекторію, вибрати формат і знайти лекторів та лекторок. Важлива не просто цікава тема, а  й метод викладання лектора/ки. Вони мають пояснювати матеріал так, щоби діти почувалися комфортно й водночас не хотіли заснути. Адже якщо дитині нецікаво на онлайн лекції — вона просто вимкне вебінар. Тож ми завжди проводимо репетиції з вченими, аби зробити розповідь якомога цікавішою.

Коли я проводжу лекції, то уявляю себе дитиною в сучасному світі. Запитую себе — що мені особисто було б цікаво? Ще корисне постійне спілкування з дітьми та підлітками, ба більше — раніше я працювала в школі. Контакт із дітьми потрібен, аби  орієнтуватися в їхніх зацікавленнях. Це завжди допомагає вибрати тему і якісно підготуватися до лекції.

Що найбільше захоплює спікерів та дітей?

Усі ми від народження дослідники. Особливо діти, адже вони пізнають навколишній світ і тестують його: що буде, коли  зірвати листочок? Або який на смак цей фрукт? Чи сваритимуть мене, якщо я не зроблю домашнього завдання? Чи можна відродити динозавра або потрапити в чорну діру? Прикладів можна навести багато. Коли я працювала в школі, то діти мотивували мене й завжди поліпшували  настрій своїми запитаннями. Їхні історії й запитання водночас логічні, скажені та веселі. Якось я мала завзяту дискусію про планету Уран. Мій учень думав, що планета так називається, бо складається з хімічного елемента уран, який ми використовуємо на атомних станціях.

Ще один приклад — із заняття, на якому  ми обговорювали проблему перенаселення нашої планети. Тоді учні запропонували побудувати колонію на Марсі, трішки щось почитали про генну інженерію й видали мені шедевр. Сказали: «Ось наша база на Марсі, де є генно модифіковані кури, яких можна доїти, а їхнє пір’я на смак нагадує печені яблука». Фантазія дітей безмежна, і це ключ до нашого розвитку в майбутньому. Адже ми можемо розвивати науку та технології, щоб  намагатися фантазію перетворити на реальність.

Для дітей дуже важливий діалог, тому це круто, коли є можливість не тільки послухати щось цікавеньке, а ще й поставити свої  запитання та отримати на них відповіді. Особливо  коли на запитання відповідають науковці чи науковиці, котрі  є спеціалістами чи спеціалістками в різних сферах.

Спікери та спікерки Science4Kids

Коли ми працювали над лекторієм і його тематикою, то шукали вчених із досвідом роботи з дітьми. Адже важливо не тільки обрати цікаву тему, а ще й цікаво її розповісти. Серед наших спікерів є Олексій Коваленко — популяризатор науки та ботанік, який працює в Національному науково-природничому музеї НАН України і регулярно проводить лекції й екскурсії для дітей; палеонтолог і орнітолог Вадим Яненко — автор книжки «Прикладна палеонтологія», популяризатор науки і співробітник Природничого музею НАН України. Є також   науковці, які ведуть свої канали в TikTok і популярні  серед дітей завдяки цікавому контенту. Це, наприклад,  орнітологиня Ганна Кузьо та хімік Гліб Репіч.

Як долучитися до Science4Kids?

Якщо у вас є дитина 8–12 років — підписуйтеся на  соцмережі, щоб  стежити  за розкладом лекцій. Усі вебінари безкоштовні.