Незабаром 1 вересня. Згадується анекдот, що вітати з цим днем — це як вітати коня з початком сільськогосподарських робіт. Шкільне навчання — це право дитини на освіту, реалізація якого лежить на батьках і педагогах. Ну що ж, почнімо підготовку до цього процесу.
Хоч як прикро це визнавати, але наші діти вже адаптувалися до навчання в умовах війни. Вони знають, що таке звук сирени, укриття, навчання без світла та зміни планів в останній момент. Тим часом дорослим варто звернути увагу на безпеку та організацію стабільності.
Незалежно від того, йде дитина в перший клас чи в дев’ятий, почніть зараз разом готувати її кімнату / місце до школи. Знайдіть простір для шкільних підручників і зошитів, звільніть стіл для занять від усього, що може відволікати й не пов’язане з навчанням. Дитина робить уроки на кухні? Настільна лампа допоможе зонувати простір. Чи знаєте ви, скільки сварок у батьків із дітьми через одяг? Тож посортуйте його відразу з дитиною та підпишіть полиці: «школа», «вулиця», «святковий» тощо.
Вже настав час налагоджувати режим сну. Щовечора відправляйте дитину спати на 30 хвилин раніше й будіть її раніше. Придумайте звечора, що дитина робитиме зранку. Так їй буде легше розпочати день і зрозуміти, для чого раніше прокидатися, хоча школа ще не почалася.
Якщо у вас дитина до 10 років, можна разом намалювати тижневий розклад, включаючи туди гуртки, час на відпочинок і для домашніх занять. Я б іще рекомендувала планувати спільне дозвілля.
Прийшла пора згадати про зменшення екранного часу. Звісно, всі ці зміни у вас відбудуться поступово, тож усі встигнуть заповнити цей час чимось іншим. Наприклад, піти в магазин і придбати нові настільні ігри, баскетбольний м’яч, пазли, набори для творчості.
Якщо дитина вперше йде в нову школу, було б добре проговорити з нею її почуття стосовно цього й підтримати. Переконатися, що вона знає, до кого в школі можна звернутися в разі потреби. Перед початком занять ви можете попросити класного керівника про екскурсію школою чи хоча б роздивитися подвір’я та фото на сайті школи. Важливо, щоб дитина мала все необхідне для шкільних занять. Попервах може бути важко попросити олівець чи лінійку. Брати печиво для себе й для друга — завжди гарна практика. А якщо ще покласти розмальовку, карткову гру «Уно», кілька маленьких машинок — це збільшить шанси завести нових друзів. Можливо, люди навколо ставитимуть запитання, на які не хочеться відповідати. Заготуйте вдома декілька ввічливих фраз на ці випадки. Освітній процес точно всюди однаковий, а як спілкуватись із неприємними людьми (які також є всюди), сподіваюся, ваша дитина вже знає.
1 вересня — це осінь. Гарно було б готуватися не тільки до школи, а й до зміни пори року: прикрасити кімнату осінніми поробками, приготувати настінні рамки для майбутніх картин з уроків творчості, знайти осінні рецепти та запитати, чим дитина воліє снідати перед школою.
Стабільність у ці часи — це мати кілька планів на різні випадки:
- якщо зранку через загрозу дитину не треба вести до школи;
- якщо вимкнули світло на тривалий час;
- якщо не вдалося вночі виспатись;
- якщо вдень треба раптово забирати дитину зі школи.
Й попри зміни дещо має залишатися стабільним — сніданок, чищення зубів, збирання шкільного рюкзака, сімейні розмови про те, як минув день, читання перед сном і спільне сімейне дозвілля. Важливо максимально зберегти режим дитини та ваші спільні ритуали. Навіть якщо вони відбуваються в укритті.
Війна забирає в дітей дитинство. Ми ж, дорослі, можемо трохи цьому завадити: мріяти про Різдво та подарунки, розмірковувати про майбутній відпочинок і професію, дивитися мультики та купувати речі не лише практичні, а й для душі. Гарно було б мати стіну спогадів зі світлинами ваших важливих (радісних і не тільки) моментів. Це як нагадування, що життя триває попри все. І навколо вас є інші люди, які вас підтримують і сумують за вами. Що є особисті досягнення дитини та спільні моменти.
Безпека. Дітям, які все знають, особливо варто нагадати правила безпеки. Бо якщо ми просто знаємо, що для пишного бісквіта треба гарно збити яйця, але не зробили цього, то бісквіта не вийде.
Окрім безпеки під час повітряної тривоги, мінної безпеки, попіклуйтеся про пожежну безпеку. Переконайтеся, що свічка, прилади для обігріву та приготування їжі є безпечними. Якщо ви залишаєте їжу дитині в герметичному посуді, також упевніться, що відкриваючи його, вона не отримає опіку від пари. На вхідні двері на рівні очей варто повісити екстрені номери телефонів (для дітей, які не вміють читати, — у вигляді картинок) служб порятунку, близьких людей, а також адресу проживання. Ще краще написати повністю текст для екстрених викликів, який можна просто зачитати вголос. Адже в стресі пам’ять дуже страждає й можна не пригадати елементарних речей.
Чи знають діти, після котрої години їм варто починати хвилюватися та кликати на допомогу? Чи відоме їм ваше місце роботи? Я знаю, що багатьом дітям доводиться надовго залишатися самим удома. Важливо, щоб вони також знали, коли очікувати повернення батьків додому. І якщо їх немає, то варто телефонувати їм, а також рідним. Якщо дитина вже має гугл-акаунт, ви можете зберегти важливі місця на мапі.
Мені прикро, що доводиться так багато писати зараз про безпеку замість звичайних рекомендацій про адаптацію до школи. Але нині до неї входить і вміння підтримати однокласника, який втратив батьків, і особливий пошук спільного з дітьми, які переїхали з інших громад чи повернулися з-за кордону. Знаєте, дітям важливо нагадувати, що вони молодці, й самим пам’ятати, що від них зараз очікують більше, ніж раніше.
Хоч як дивно, але потрібно, щоб ви не забували про себе та свої відносини з дитиною. Школа важлива, але без доброзичливих стосунків і підтримки вона — ніщо. Гарно було б проговорити з усіма членами сім’ї сімейні обов’язки та, можливо, перерозподілити їх. Змиритися, що страви зараз будуть трохи простішими, а квартира — трохи неохайнішою, бо дитина потребуватиме більше допомоги. Витримувати дитячі істерики краще на ситий шлунок і гарно виспавшись. А графік чергувань миття посуду та прибирання для дітей допоможе мінімізувати конфлікти на цьому ґрунті.
Що краще ви зараз сплануєте шкільний графік і свій з огляду на це, то краще вам вдасться витримати це навантаження.
Ледь не забула. Адаптація завжди має цифру три. Три дні, три тижні, три місяці, три роки. Ви впораєтесь, як завжди.