Хто на історика, хто на хіміка?.. Брати Клички допоможуть

Сталося так, що в давньому спорі між фізиками й ліриками в нас перемогли економісти та юристи. Спеціальності, що мають ринкову вартість і донедавна гарантували реальну можливість улаштуватися на роботу. Сьогодні серйозно заговорили про надвипуск цих спеціалістів. Однак батьки, даючи поради дітям, які стоять перед нелегким вибором професії, нерідко не рекомендують історію, хімію, філологію тому що важко влаштуватися на роботу за спеціальністю, та й зарплатня вельми невелика.

Сергій із дитинства мріяв стати істориком. Він із захопленням читав усі книги про Другу світову війну, які тільки вдавалося знайти, брав участь у шкільних олімпіадах з історії, завзято сперечався зі знавцями на воєнно-історичних форумах. Однак батьки відправили його вчитися до економічного вузу. «Твоя професія має тебе прогодувати», — безапеляційно заявив батько.

Вчителька хімії не могла натішитися Іринкою. «З неї вийде блискучий учений», — сказала вона батькам дівчинки, а у відповідь почула: «Та кому вони зараз потрібні?!» Після випускного Ірина пішла вчитися на програміста, як і багато її однокласників. Заняття здавалися важкими й нудними. Студентка швидко втрачала інтерес до навчання...

Це — невигадані історії з життя. Яку професію обрати — престижну чи ту, до якої лежить душа? Що важливіше — гроші чи улюблена справа? Такі запитання ставить собі сьогодні кожен український студент. А у відповідь — нав’язане кимось протиставлення «модно — немодно»... Немодно бути археологом: хто оплатить тобі сезон розкопок нового Теночтитлана або Мохенджо-Даро? Немодно бути філософом: кого цікавлять твої геніальні теорії, якщо за них навіть квітів не купиш коханій дівчині? Немодно мити пробірки й возитися з мишами в лабораторії українського НДІ. Але ж дослідження тривають, і якщо всі довкола стануть менеджерами — хто ці пробірки митиме? Хто винайде ліки від раку та СНІДу? Хто вигадає нову теорію Всесвіту? Хто відшукає нові паралелі між давниною і сучасністю? Завдяки кому, врешті-решт, світ знову відкриє для себе науковий і духовний потенціал нашої країни?

На жаль, виходить, що археологією чи фізикою можуть нині дозволити собі займатися лише дуже захоплені, а радше матеріально забезпечені батьками молоді люди. Таке зміщення акцентів не лише ламає долі, а й у перспективі загрожує інтелектуальним і моральним колапсом країни в цілому. І, виправдане перехідним періодом, воно незабаром переросте у невдоволеність цілого покоління. Адже хіба можна назвати перспективним співробітника, котрий займається нелюбою справою?

А вихід є, і тут велосипед винаходити не варто, — меценатство. Завдяки йому 390 років тому стало можливим становлення, а згодом і розквіт Києво-Могилянської академії. Сотні молодих людей із бідних родин здобули можливість навчатися в ній. І добрим словом згадувати імена меценатів Галшки Гулевичівни, Петра Могили, Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Михайла Заборовського, Олексія Могилянського, Миколи Бантиш-Каменського…

На щастя, і нині знаходяться люди, яких ці питання турбують. Українські підприємці, український бізнес стають соціально відповідальними. Свідчення цього — спільні соціальні проекти у поки що неприбуткових, але окупних у майбутньому сферах, на які з держбюджету скупо виділяються мізерні кошти, — культурній, науковій, освітній.

«Обирай серцем», — радять юним абітурієнтам організатори однойменного соціального проекту: компанія «САН Інтербрю Україна» (ТМ «Чернігівське»), благодійна організація «Фонд братів Кличків» і Національний університет «Києво-Могилянська академія». Проект покликаний створити сприятливі умови для навчання талановитої молоді на непрестижних сьогодні, але важливих для майбутнього країни спеціальностях і підтримати її подальшу професійну діяльність.

Проект передбачає роботу за трьома напрямами. Перший — щороку присуджуватимуться іменні гранти розміром у 10 тис. грн. студентам 2-го курсу магістратури за спеціальностями: екологія й охорона навколишнього середовища, журналістика, археологія, філологія, хімія, історія, культурологія, філософія. Другий напрям — «Твори себе сам» передбачає проведення циклів профорієнтованих семінарів і тренінгів, зустрічі студентів із успішними представниками бізнесу, науки, мистецтва, підтримку навчання у закордонних вузах. І третій — буде засновано спеціальний фонд для надання стипендії одному молодому викладачеві факультету природничих наук на рік. Мета — підтримати престиж цієї професії і сприяти розвитку вітчизняних наукових шкіл.

Для реалізації першого етапу проекту меценати виділили 300 тис. грн. Роботі за трьома напрямами буде присвячено спеціальну сторінку на сайті НаУКМА.

На прес-конференції, присвяченій проекту «Обирай серцем», ректор Могилянки В’ячеслав Брюховецький, генеральний директор «САН Інтербрю Україна» Людмила Наконечна і Віталій Кличко публічно підписали меморандум про співробітництво. Особливу увагу журналістів було прикуто до велетенської постаті чемпіона світу з боксу. Віталій наголосив, що цей проект, не перший у серії соціальних ініціатив Благодійного фонду братів Кличків, буде довгостроковим і допоможе молодим людям у реалізації їхніх планів. Можливо, знаменитий боксер перейметься і спортивними досягненнями могилянців: адже, незважаючи на перемоги в багатьох серйозних молодіжних змаганнях, у місцевих студентів немає ні власного стадіону, ні басейну, та й тренажерний зал досить давно не оновлювався…

«Освіта — саме той напрям, який допоможе нашій країні розвивати не лише економічну сферу, а й усі інші. Це перший проект, але ми з вами будемо свідками того, що їх буде все більше і більше», — заявила Людмила Наконечна. Досвід партнерства з НаУКМА компанія має: кілька місяців тому за підтримки «САН Інтербрю Україна» в академії відкрився новий інтернет-центр. Могилянка ж платить взаємністю: десять її випускників сьогодні успішно працюють на менеджерських посадах компанії.

Президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький вважає, що ця ініціатива знаменує початок змін у свідомості багатьох людей, які займаються бізнесом в Україні. Про підтримку проекту «Обирай серцем» із боку Міністерства освіти і науки заявив заступник міністра освіти Михайло Степко. На його думку, у проекту є перспектива на багато десятиліть.