ХОЧЕШ «П’ЯТІРКУ»? ЖЕНИ ГОТІВКУ!

На старті зимової сесії, у головному корпусі, керівництво та викладачі обліково-фінансового факультету Донецького національного університету (ДонНУ) у рамках факультетського вечора разом із студентським активом провели так званий новорічний аукціон іспитів 2003/2004 рр. Це сумнівне дійство організатори назвали святом.

Свідчу: веселощі, іскрометний студентський гумор, традиційні приколи і творчі знахідки під час проведення торгів були геть відсутні. Замість них в актовому залі, куди кілька сотень квитків із місцями продали студентам по чотири грн., а без місць — по дві грн., бал правив «кеш». Усупереч усім прийнятим у світі писаним і неписаним канонам тут за гроші офіційно продавали студентам оцінки, заліки і додаткові бали до іспитів.

У ролі ліцетаторів (тих, хто проводить аукціон) виступили заступник декана з виховної роботи і, як сказали студенти, доцент кафедри статистики. У залі перебували ряд викладачів, декан і практично весь студентський склад факультету.

Традиційні молотки на «новорічному аукціоні іспитів 2003/2004 рр.» були відсутні. Їхню роль виконували руки ліцетаторів, які демонстрували так звані лоти. Кожен мав свій номер. У документі, надрукуваному на щільному папері ясно-зеленого кольору, вказувався товар, призначений для продажу з аукціону, — назва іспиту або заліку, оцінка, прізвище викладача та підпис декана. Згодом туди ж вносилося і прізвище студента — переможця торгів. Це у свою чергу давало підставу вписати прізвище «балопокупця» до протоколу аукціону, а потім виставити куплену на аукціоні оцінку у відомість і заліковку. Словом, за всього бажання кваліфікувати «новорічний аукціон іспитів», як милий студентському серцю святковий захід, язик не повертається.

Лоти «летіли» за лічені секунди. Скажімо, історія України... 10 грн., раз... 20 раз... 50 раз, два... Продано! Оцінка «п’ять» за іспит із менеджменту пішла за 70 грн. «Відмінно» за управлінський облік — за 20 грн. «Четвірка» за екзамен із філософії — 100 грн. Цей же предмет, але з оцінкою «відмінно», — 140 грн... За найскромнішими підрахунками, за півтори години в актовому залі Донецького національного університету було продано близько 350—400 оцінок і заліків.

Як оцінюють цей небачений аукціон його безпосередні учасники та представники адміністрації даного вищого навчального закладу?

Виявляється, аналогічні аукціони проводилися і раніше, наприклад, у квітні 2003-го. Мають слабкість до торгів, на яких виставляються оцінки та заліки, і на економічному й економіко-правовому факультетах ДонНУ. До речі, не всі викладачі дають згоду на участь їхнього предмета в аукціоні, деякі навіть намагаються протестувати. Тоді їм натякають, мовляв, не можна нехтувати інтересами колективу, інакше потім колектив (читай: керівництво факультету) знехтує тобою. Якщо і це не допомагає, то виставити на аукціон кілька оцінок можуть навіть без згоди норовливця.

Кандидат економічних наук, доцент кафедри «Фінанси та банківська справа» Є.Ситник відгукнувся на прохання кореспондента «ДТ» прокоментувати донецькі новації. Якби якісь 10 років тому хтось розповів подібне, йому б порадили підлікуватися в божевільні, переконаний викладач обліково-фінансового факультету. Оцінюю цей аукціон як вищу стадію розвитку корупції, її відкритий, нахабний прояв. Те, що багато викладачів грішні у частині хабарів, — ні для кого не секрет. Проте в даному разі страшним є інше: уперше це робиться так відкрито, прилюдно, більше того — організовано самим деканатом! До речі, куди деканат обліково-фінансового факультету витратить ці гроші, невідомо. Але, хоч би на які цілі вони пішли, цей доход і самий захід абсолютно незаконні.

Цей аукціон розкладає і розбещує свідомість студентів відразу по декількох напрямах. По-перше, студент зайвий раз переконується, що оцінки можна купити за гроші і нічого не вчити. По-друге, студенти перестають поважати викладачів, оскільки бачать, що педагог, котрий суворий до тих, хто не знає предмета, капітулює перед купленими на аукціоні лотами і покірно ставить двієчнику і прогульнику оцінку «відмінно». По-третє, зростає напруга в студентських групах, оскільки ті, хто чесно вчив матеріал і готувався до іспитів, може отримати гіршу оцінку, аніж ті, хто просто купив лот.

Не менш категоричні у своїх висновках і студенти. Один із них (він, до речі, купив лот за 200 грн.), сказав, що це був його єдиний шанс «скласти» іспит. Водночас хлопець вважає, що аукціон є легалізованою формою хабарництва. Куди йдуть акумульовані гроші студент не знає, однак десь чув, що якийсь відсоток від суми нібито осідає й у кишенях викладачів. Інший студент доповнив, що до участі в аукціоні їх змушують і протидіяти такому тиску згори неможливо. Скаржитися нікому і безглуздо, оскільки так тут прийнято.

Декан ОФФ, пан П.Єгоров, навпаки вважає, що аукціон — гарна справа. Все це, мовляв, робиться для того, щоб поповнити фонд студентів, який фінансує культурні заходи. Всі ці кошти підуть саме на них. (Нічого екстраординарного, а тим більше незаконного в проведенні аукціонів в університеті не бачить і ректор В.Шевченко. «Це сфера діяльності студентського самоврядування і ректорат туди не втручається», — сказав він.)

Проте коли кореспондент «ДТ» поцікавився виторгом аукціону, пан Єгоров категорично відмовився далі спілкуватися.

Шкода, звісно, адже до керівника факультету ОФФ ДонНУ у мене ще був ряд запитань. Приміром, на проведених у жовтні 2003 року звітно-виборних зборах профспілкової організації ОФФ пан Єгоров охарактеризував фінансовий стан ОФФ як «хороший, стабільний — за результатами поточного року доход від договірної діяльності факультету становитиме 4 млн. 300 тис. грн.». Хотілося б з’ясувати: чи враховуються у вищезгаданій деканом сумі доходи від двох — квітневого і грудневого аукціонів? Чи вони залишаються винятково в розпорядженні студентського самоврядування, яке начебто усе це організувало й отримало стовідсоткове «добро» керівництва факультету? Якщо так, то чи зареєстрований аукціон у встановленому законом порядку? Хто з ким укладає договір про продаж оцінок і заліків на аукціоні? Чи відповідає протокол аукціону стандартній для подібних торгових угод формі?..

Потім, що коли вищезгадане студентське самоврядування піде далі: скажімо, прийме рішення організувати недорогий (студенти все ж) бордельєро або зайнятися торгівлею зброєю і наркотиками, як більш високодоходними сферами діяльності для поповнення вищезгаданого фонду?.. Цікаво, як відреагувала б на таку ініціативу знизу адміністрація факультету?