Здається, у вступній кампанії все просто: склав ЗНО, приніс сертифікати до вишу, там тобі порахували конкурсний бал, і - вперед, іди змагайся з конкурентами. Усіх вишикують у рейтинговий список, візьмуть із нього кращих - оце й увесь вступ.
Але так у нас не було ніколи. Наша вступна кампанія завжди була нашпигована різноманітними пільгами, позаконкурсним вступом.
Скільки вже експерти говорять, що допомога під час вступу навіть соціально незахищеним - це ведмежа послуга. Допоможіть їм підтягнути свій рівень знань і стати конкурентоспроможними (безкоштовні підготовчі курси, харчування-проживання на час навчання), а не пускайте до вишу зі слабшими знаннями. Та все це розмови в порожнечу (див. "Чи потрібні пільги при вступі", DT.UA від 13 липня 2013).
Про те, що позаконкурсний вступ треба скасовувати, заявляла ще команда міністра Сергія Квіта. Але від цього так і не вдалося втекти: позаконкурсний вступ залишився у вигляді квот і процвітає й досі.
Дві останні вступні кампанії (2016 та 2017), мабуть, побили всі рекорди за пільгами й різними домішками до ЗНО (див. "Вступ-2016: гримуча суміш ЗНО, іспитів і пільг", DT.UA від 2 липня 2016). Вони скидаються на фаршировану качку, яка ледь не репає від начинки. Левова частка тексту Умов прийому, затверджених Міносвіти, - пояснення тих самих пільг і обхідних маневрів: вступ за квотою-1, квотою -2 і квотою-3, за співбесідою, за іспитом, за ЗНО або іспитом, просто за ЗНО, - тут сам чорт ногу зламає.
Задля справедливості зазначимо, що далеко не все є ініціативою Міносвіти. Більшість цих ідей нав'язані законами, прийнятими Верховною Радою. Окремі з них прийнято, до речі, ще в часи депутатства нинішнього міністра освіти. (див. "Палкий привіт абітурієнтам від парламенту", DT.UA від 29 січня 2016).
Причин для такого "фаршу" багато. Насамперед, звісно, АТО. Але - і певною мірою популізм, і ректорське лобі (допомога слабшим університетам залишитися на плаву й отримати державне фінансування, але не за рахунок підвищення якості).
Наприклад, під час цієї вступної кампанії конкурсний бал абітурієнта (куди підсумовуються бали за ЗНО, за шкільний атестат, підготовчі курси) буде домножуватися на добуток цілої групи коефіцієнтів: регіонального (РК), галузевого (ГК), сільського (СК) та першочергового (ПЧК).
"Цими коефіцієнтами ми хочемо збалансувати кількість вступників по всіх регіонах України. Не може бути так, що всі вступають лише в одне місто - Київ, - коментувала міністр освіти нововведення на прес-конференції. - Якщо діти вступають до Києва, то їхній коефіцієнт 1.Якщо до Дніпра, Львова, Одеси, Харкова - 1,01, якщо до Донецької чи Луганської областей, переміщених ВНЗ, то їхній коефіцієнт - 1,03. По всіх інших регіонах - 1,02".
З одного боку -так. А з іншого - це порушення рівного доступу і стимулювання неякісної освіти. Ми давно говоримо про необхідність оптимізації вишів, коли на плаву залишаться лише сильніші, ті, які користуються попитом серед абітурієнтів і мають авторитет серед роботодавців. А тепер, схоже, цей попит намагаються підтримати штучно.
За нашою інформацією, ідею регіонального коефіцієнту внесла в Умови прийому до вищих навчальних закладів спілка ректорів одного з південних регіонів. Причому спочатку ця ідея була відкинута робочою групою, а потім виринула знову, щоправда вже у компромісному варіанті: регіональний коефіцієнт є, але він маленький. Революції у вступі він не зробить, однак десть змогу регіональним вишам, слабшим, ніж центральні, вижити й отримати фінансування, - вони зможуть набрати трохи більше студентів, ніж на те заслуговують своїми авторитетом і якістю. І не в останню чергу через рекламу: абітурієнти можуть купитися на регіональний коефіцієнт, не звернувши уваги на його величину. Цікаво, тих, хто лобіював цю норму до Умов прийому, це влаштовує, - чи їх просто "сдєлали"? Я чула різні думки з цього приводу.
Інші коефіцієнти також не дуже великі. Це своєрідний компроміс між рівним для всіх вступом і піклуванням про певні проблеми - освітянські та соціальні. Ці проблеми, звісно, значно глибші, і їх потрібно вирішувати зовсім не коефіцієнтами, та ще й такими маленькими. Але суто з косметичної точки зору - хід цікавий.
Сільський коефіцієнт ( 1,02) введений для випускників сільських шків, які навчалися там у рік вступу. Першочерговий коефіцієнт (1,10) запроваджується для майбутніх медиків і педагогів. Галузевий коефіцієнт (1, 03) піднімає конкурсний бал тим, хто обрав головним пріоритетом вступ на інженерно-математичні та природничі спеціальності.
А ось приклад ще одного нововведення вступної кампанії. Тільки незрозуміло, кому воно дає пільги - абітурієнтам чи вишам. Недавно парламент проголосував закон "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України". Саме зараз готуються зміни до Умов прийому у зв'язку з цим. За новим законом, дітям із окупованих територій можна буде вступати до вишів чотирьох областей (Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської) без ЗНО, за вступними випробуваннями. Для цього буде виділено спеціальні квоти - 1000 місць. Нібито це добре.
Але, з іншого боку, механізм вступу абітурієнтів із окупованих чи непідконтрольних територій існував і раніше - через центри "Крим-Україна" та "Донбас-Україна", створені при 12 університетах України, серед яких є й престижні. Міністерство освіти і громадські активісти провели потужну інформаційну кампанію, щоб кожен абітурієнт звідти знав про свої можливості й щось планував. А що робити тепер?
"Негарна ситуація, - каже Єгор Стадний, аналітик аналітичного центру CEDOS. - Що зробили депутати? Вони банально пролобіювали гарантоване державне фінансування для певних ВНЗ і закріпачили кримських дітей, які тепер вступатимуть до геть не найкращих вишів України. Це вперше? Ні. Рік тому депутати, які лобіюють інтереси переміщених ВНЗ, так само закріпачили за тими ВНЗ вступників із Донбасу. І все з такими словесами, таким пафосом: ми звільняємо молодь з-під окупації. Де ви її звільняєте? У Миколаївському педі чи, може, в Херсонському аграрному? Крила дітям пообрубували й раді. Навіщо створювати гетто? Якщо в нас є політичне рішення прийняти на навчання цю молодь, треба дозволити їй вступати у будь-який виш країни, хай і за іншою процедурою. А зараз ми робимо ведмежу послугу абітурієнтам із Криму".
Але є у цій вступній кампанії і безумовно прогресивні нововведення. Вперше відбір на магістратуру за спеціальністю "Право" проходитиме у формі незалежного тестування. Цю справу почали ще за міністра С.Квіта - тоді було організоване пілотування. І ось маємо перший результат. Як відомо, вступ на магістратуру - серйозна проблема, все вирішується вишем, тому тут багато можливостей для зловживань.
До речі, про зловживання під час вступу. Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які підготували звіт "Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017" (далі - звіт, Огляд), звернули увагу на те, що у вступній кампанії, яка проходить в Україні, навіть після впровадження ЗНО збереглися можливості для недоброчесності , хоча їх і стало значно менше. Звіт готувався перед вступною кампанією 2016 р., тому, відповідно, не враховує всіх запроваджених нею змін. Але тенденції зрозумілі. Які ж це можливості?
Перш за все, вступ поза конкурсом, на квотні місця. "Основний ризик для доброчесності, який виникає в цьому процесі, - абітурієнти можуть отримати вищезгадані привілеї, пред'явивши підроблені документи, що підтверджують їхню належність до спеціальних груп" - підкреслюють міжнародні експерти. Ми це й так знаємо, заперечить хтось. Знати-то знаємо, але що це змінює? Згадаймо, що у 2016 р., ще за депутатства нинішнього міністра освіти Лілії Гриневич, парламент дозволив законодавчо закріпили можливість не складати ЗНО для певних категорій абітурієнтів, у тому числі й тих, хто має довідку про стан здоров'я.
Спірним залишається врахування шкільного атестата при вступі: "Оцінкам в атестаті довіряють набагато менше, ніж результатам ЗНО" - сказано у звіті. Але вплив шкільних оцінок на вступ нині обмежений: середній бал атестата множиться на коефіцієнт, менший за одиницю, а кілька шкільних випускних іспитів (ДПА) проводяться тепер у формі незалежного тестування.
Ще одна шпаринка для недоброчесності (а точніше -цілий тунель) - вступ на магістратуру. "Це сфера підвищеного ризику", - відзначають міжнародні експерти і називають основні її проблеми: шахрайство і хабарі.
Добре, що нинішнього року на магістратуру за спеціальністю "Право" вступають на основі незалежного тестування. Але й тут не обійшлося без винятків: складатимуть ЗНО не всі, є невеликий перелік тих, хто його уникне. Серед них - правники, "у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного оцінювання". (Положення про проведення єдиного фахового вступного випробування з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 081 "Право" в 2017 році).
Міжнародні експерти зазначають, що в будь-якій країні доброчесність при вступі досягається роботою у двох напрямах: удосконалення процедур вступу і підвищення якості освіти в самих навчальних установах. Ці напрями взаємопов'язані, й Україна вже розпочала рух в обох.
Як приклад цього руху міжнародні експерти згадують створення НАЗЯВО, яке має відіграти особливу роль у забезпеченні якості освіти. Звісно, коли почне працювати. Сприятиме підвищенню якості (а отже, й чесному відбору студентів) і оптимізація мережі навчальних закладів.
Перші кроки зроблено, але їх недостатньо. Тому й скидається поки що наша вступна кампанія на фаршировану качку: десь там, у її глибині, є правильна начинка, але, щоб нагодувати всіх і одразу, в ту качку напхано безліч штучного й некорисного фаршу.