ЕКСПЕРТИ — НАРОД ДОПИТЛИВИЙ, АБО ІНСТРУКЦІЯ З ПРОРУБУВАННЯ ВІКОН

«Ми не ревізори, а вічні знаттєлюбні студенти», — кажуть про себе експерти Зальцбург-семінару, консультативного органу Ради Європи. Ця неурядова організація, до складу якої входять науковці з різних країн світу, покликана розробляти цілі та методи перспективних змін у галузі освіти, а також сприяти обмінові досвідом між вищими навчальними закладами (ВНЗ) планети. Ознайомлюючись із життям університетів, експерти не лише радять, що було б бажано змінити, поліпшити, а й намагаються бути в курсі всіх цікавих нововведень.

З 1 по 4 червня нинішнього року експерти Зальцбург-семінару працювали в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». КПІ поки що — єдиний у нашій країні ВНЗ, який запросив до співробітництва цю організацію.

Уперше група закордонних консультантів побувала в Києві 2001 року. Вона ознайомилася з особливостями управління та навчального процесу в КПІ, фінансування ВНЗ та розвитку в ньому студентського самоврядування. За підсумками побаченого було вироблено рекомендації. І ось три роки по тому консультанти приїхали знов, аби побачити, як вони виконуються.

Поспілкувавшись із керівництвом НТУУ «КПІ», деканами факультетів, викладачами та вченими, членами профкомів, студентами університету, експерти в цілому залишилися задоволені. «Незважаючи на те, що зміни, переорієнтування університету на сучасні загальноєвропейські цінності потребують часу, ми спостерігаємо очевидний прогрес», — зазначив Деніел О’Хара (Дублінський університет, Ірландія).

Отже, що ж було зроблено?

Передусім на першій зустрічі було порекомендовано розширити студентам доступ до Інтернет-ресурсів. Це важливо не лише для навчання та наукової діяльності, а й для того, щоб знайти інформацію про гранти на наукові дослідження, конкурси, програми обміну, запрошення на міжнародні конференції. «На сьогодні ми систематизували й надали на факультети інформацію про 1700 із 3000 фондів, міжнародних програм, які можуть стати джерелами фінансування для студентів, котрі займаються наукою, — розповів Сергій Сидоренко, проректор НТУУ «КПІ» з міжнародних зв’язків. — Практика свідчить: якщо студент хоча б один раз «засвітився» десь, одержав грант, програма «бере його на замітку» й надалі».

Петро Положайський, колишній ректор Варшавського економічного університету, який приїздив до Києва у складі попередньої делегації, дав українським колегам пораду: «Поставте в коридорах корпусів сотню комп’ютерів, і студенти самі знайдуть усе, що їм потрібно». У цьому напрямі зроблено багато. По-перше, у 22 гуртожитках створено студентську мережу, яка охоплює кілька тисяч користувачів. Студенти спілкуються в ній, обмінюються інформацією, фільмами, програмами, обговорюють гострі питання.

Водночас у центральних залах науково-технічної бібліотеки встановлено близько 200 терміналів безплатного доступу в Інтернет для навчання і наукової роботи. «Кількість грантів, одержаних нашими студентами з міжнародних джерел, свідчить, що ці заходи дуже корисні», — каже Сергій Сидоренко.

Окрім цього, було рекомендовано більше уваги приділяти вивченню іноземних мов (у європейських ВНЗ студенти вивчають по дві-три мови), особливо англійської, а також посилити інтернаціоналізацію університету, себто залучати закордонних педагогів і студентів, здійснювати міжнародний обмін. У цьому плані також спостерігається певний прогрес: якщо чотири роки тому в НТУУ «КПІ» навчалося близько 700 студентів-іноземців, зараз їх кількість зросла до тисячі. Експерти залишилися задоволені тутешньою програмою підготовки іноземних студентів.

Крім усього іншого, експерти Зальцбург-семінару звернули увагу керівництва КПІ на те, що система підготовки фахівців у ВНЗ не змінювалася десятиліттями і тому потребує термінової модернізації відповідно до сучасних вимог. «Ми прислухалися до цієї поради, — розповідає Сергій Сидоренко, — і тепер у співробітництві з міжнародними організаціями, ВНЗ-партнерами працюємо над оновленням структури, створенням нових факультетів, кафедр і спеціальностей». Переважно відкриваються нові спеціалізації на стику інформатики та інженерних, природничих, фундаментальних дисциплін. Так, спільно з Національним медичним університетом ім. О.Богомольця створено медико-інженерний факультет, який уже викликав зацікавлення у світі. Приміром, Малайзія планує послати сюди на навчання групу своїх студентів.

Завдяки співробітництву із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності відкрито новітню спеціальність «Інтелектуальна власність». Підготовка фахівців із неї здійснюватиметься також із допомогою дистанційних технологій навчання.

Ще одна порада стосувалася розвитку PR-діяльності. За висловом експертів, потрібно зробити так, щоб засоби масової інформації «жодного дня не уникали Київської політехніки». У цьому напрямі досягнуто вже чимало. Професори КПІ стали набагато частіше виступати в ЗМІ. ВНЗ випускає газету «Київський політехнік», яка виходить невеликим накладом, проте поширюється по всій Україні. Дайджест про діяльність ВНЗ українською, російською й англійською мовами «прописався» у посольствах і міжнародних організаціях, зацікавлених у співпраці з КПІ. Варто згадати й Інтернет-сайт КПІ, інформація на якому оновлюється щотижня.

Від себе хотілося б порадити адміністрації ВНЗ частіше влаштовувати цікаві акції, оскільки для публікацій і сюжетів журналістам, як відомо, потрібен інформаційний привід.

Консультанти звертали увагу не тільки на недоліки, а й на достоїнства. Приміром, три роки тому експертів приємно здивувала організованість і дієвість органів студентського самоврядування в КПІ. Керівництво ВНЗ не приховує, що самоврядування мало заповнити вакуум після ліквідації комсомолу, що й було зроблено в 1997—98 роках. І хоча спочатку система була не ідеальною, не можна не відзначити її демократичності. Що ж до дієвості, наведу один приклад, далеко не єдиний. Два роки тому було прийнято рішення про забудову одного з майданчиків на території університету. Анітрохи не цікавлячись потребами студентів і думкою керівництва ВНЗ, заповзятливі люди зібралися будувати на цьому місці магазин і бензозаправку. І тут втрутилися студенти. Вони підготували звернення до депутатів Київської міськради та вищих інстанцій, під яким стояло 12 тис. підписів. Внаслідок цього розпорядження про будівництво було скасоване.

Експерти, зокрема, звернули увагу на приклади, коли молоді спеціалісти обіймали високі посади в адміністрації ВНЗ. Серед них — молодий проректор Геннадій Варламов, керуючий справами Андрій Бабенко, який кілька років очолював студентську раду університету. Консультанти радять поширювати такі принципи організації управлінських повноважень і на рівень факультетів, кафедр.

Враження, накопичені протягом чотирьох днів, консультанти узагальнили в підсумковій доповіді. Які ж рекомендації надійшли нинішнього року? Послухаємо самих експертів.

Деніел О’Хара: «Економічний прогрес Ірландії багато в чому обумовлений сильними університетами та вільною англійською. Український університет також повинен стати одним із центрів прогресу в країні. Тому дуже важливо мати здатність до технологічного передбачення, підтримувати розвиток перспективних досліджень. Навчальний процес має бути нерозривно пов’язаний із науковими дослідженнями...»

Дороті Зінберг, Гарвардський університет (США): «Серед проблем України — низький рівень народжуваності, внаслідок чого менше студентів вступатиме до університетів. Виходів я бачу два. По-перше, запрошувати більше студентів з-за кордону. По-друге, зробити більш значущою роль жінок. Варто більше уваги приділяти гендерній проблематиці. В КПІ існує Український центр гендерної освіти, що займається вивченням гендерної компоненти в структурі вищої технічної освіти. Водночас ми звернули увагу на те, що в складі адміністрації КПІ та серед деканів факультетів дуже мало жінок...»

Доктор Йохан Фрід, директор Зальцбург-семінару (Австрія): «В університеті студенти мають не лише одержувати знання, а й учитися бути громадянами. Треба формувати у молоді активну громадянську позицію. Також необхідно навчати молодих людей цінувати плюралізм, а не дослухатися до одного голосу. Потрібно далі розвивати органи студентського самоврядування...»

Микола Кудрявцев, Московський фізико-технічний інститут МДУ: «Слід підвищувати мобільність університету. Аналітики повинні прораховувати, які спеціалісти знадобляться через кілька років, у зв’язку з цим необхідно оновлювати структуру, скасовувати застарілі курси й оперативно створювати нові. Потрібно, щоб кращі професори, доценти швидше рухалися по службових щаблях...»

Порівняно з більш ніж півторастолітньою історією європейських університетів, столітній НТУУ «КПІ» — ще досить молодий ВНЗ. Проте тут уже нагромаджено певний досвід. Враховуючи цей досвід, але водночас «прицілюючись» у майбутнє, необхідно виробити нове бачення університету, — вважають закордонні вчені. ВНЗ повинен стати важливим джерелом позитивних змін у державі.