Експерт: В Україні ЗНО відірвали від школи

Україна почала з демократичної форми запровадження ЗНО, проте довести реформу до кінця не вдалося. Це призвело до обмеження функцій ЗНО і зведення їх до вступних іспитів і відриву тестування від школи, розповів в інтерв’ю «ДТ» міжнародний експерт, консультант Anglia Assessment Ltd та USETI Альгірдас Забуліоніс.

Експерт нагадує, що функції ЗНО не обмежується лише зниженням корупційоного тиску при проведенні вступної кампанії до ВНЗ.

«Наприклад, у багатьох країнах навіть згадування про корупцію при проведенні тестування не зрозуміють. Бо є віра в систему вступних правил та її об’єктивність. А у вас основний акцент робиться на боротьбі з корупцією і прозорості процедури вступу. Це специфіка суспільства, а не тестування», — вважає Забуліоніс.

При тому він наголосив, що у більшості країн ЗНО переслідує дві основні мети.

«Насправді ЗНО має дві мети: вступ до вишів і сертифікація випускників середньої школи. Ця модель працює в Балканських країнах, Прибалтиці, Польщі. Якщо ж робимо акцент на корупції та недовірі до вишів (як це було, наприклад, у Білорусі, Грузії, Азербайджані, Вірменії), тоді ЗНО виноситься зі школи і має одну мету — організувати вступну кампанію у ВНЗ, — розповів експерт. — Ваша країна починала з більш демократичної — першої моделі, але із часом стало зрозуміло: вам не вистачить ресурсів (ні матеріальних, ні технічних) на те, щоб охопити всіх випускників (а можливо, не було політичної волі?). Тепер ЗНО поступово зсувається на літо і по суті є вступними іспитами, в яких беруть участь лише абітурієнти».

Проте з’ясування якості знань учнів – не менш важлива функція ЗНО, ніж організація вступної кампанії, наголошує експерт.

«Завдяки тестуванню ми з’ясовуємо, що знають і чого не знають учні, а відтак поганий результат — тінь на середню школу. А кому це приємно? З іншого боку, це хороше виправдання для університету, чому якість навчання в ньому не такого рівня, як у Кембриджі. Бо легше звалити все на абітурієнтів (не ті вступили), ніж шукати причину в самому собі і думати про якість своєї роботи», — додав Забуліоніс.

Також, на думку експерта, абсурдною є ідея з запровадженням тестування мовами національних меншин.

«Вступний іспит ЗНО повинен довести, що абітурієнт може навчатися за обраною спеціальністю. Тестування має відбуватися тією мовою, якою викладають в університетах (інакше — як зрозуміти лекції?). До речі, я не знаю жодної країни, де від громадян не вимагається володіння державною мовою. У Німеччині, приміром, велика турецька громада, але ні в кого з абітурієнтів не виникає навіть думки вимагати складати вступні іспити турецькою», — дивується Забуліоніс.

Детальніше про це читайте в інтерв’ю Оксани Онищенко з Альгірдасом Забуліонісом у свіжому номері «ДТ»