Доки генії будуть нам непотрібні?

…Майже до Нового року в нас під балконом, та й у багатьох інших дворах міста, валялися шматки пінопласту, ще якогось матеріалу, дощечки, мотузки. І не тому, що мої сусіди та земляки такі нечупари - не прибирають сміття. Просто всю минулу осінь і початок зими тривало зовнішнє утеплення окремих квартир, господарі яких перейнялися чутками про майбутню холодну зиму та достовірною інформацією про подорожчання електрики, газу, тепла. Ну і, звісно, хто мав на це кошти.

Зрозуміло, така модернізація перетворює міський пейзаж на сюрреалістичне видовище з безліччю різнокольорових латок, що неминуче асоціюється із жебрацтвом.

А наш обласний центр принаймні, та й інші міста регіону, мали шанс і утеплити більшість житла, і поліпшити свій естетичний вигляд. Завдяки винаходу студента Олександрійського державного політехнічного коледжу Антона Мотайла, який разом зі своїми науковими керівниками придумав особливий склад термофарби, і навіть спеціальний мультикоптер для її розприскування. Для її виготовлення використовується місцева сировина, утилізуються відходи ТЕЦ. Щоб утеплити 9-поверховий будинок, за розрахунками розробників, достатньо 150 літрів фарби, яка коштуватиме більш ніж удвічі дешевше, ніж традиційний пінопласт.

Певна річ, такі винаходи не з'являються на порожньому місці. В Олександрії вже давно на базі Будинку дитячо-юнацької творчості працює відділення Малої академії наук (МАН). Так вийшло, що збіглися тут організаційний талант, гострий розум та винахідницька жилка керівника відділення МАН Світлани Піскової (на жаль, нинішнього року вона залишила роботу), завідуючого секцією науково-технічної творчості Олександрійської МАН та директора департаменту інноваційних впроваджень підприємства "Чисті інформаційні технології" Сергія Камінського, кандидата технічних наук Володимира Амосова, кандидата технічних наук, доцента Кіровоградського технічного університету Олександра Сірікова. Результат - десятки проривних проектів і технологій, які можуть буквально на кілька порядків, як стверджує Сергій Камінський, поліпшити наше життя, позбавити залежності не тільки від імпортованих енергоносіїв, а й від тих, котрі шкодять здоров'ю, забруднюючи атмосферу. Торік наші юні науковці завоювали всі призові місця на всеукраїнському конкурсі інноваційних проектів "Майбутнє України".

Деякі з них справді здаються фантастичними. Десятикласниця Олександрійського ліцею інформаційних технологій Єлизавета Чижик, наприклад, пропонує обігрівати будинки взагалі без будь-якого палива і викидів, а з допомогою модернізованих теплових насосів, теплообмінники яких розміщують у природних або штучних водоймах. Такий насос використовує поновлювану низькопотенційну енергію навколишнього середовища, складається з компресора, теплообмінників та розширювального клапана і дозволяє опалювати приміщення й підігрівати воду. До того ж містечко Олександрія, де колись працював потужний комплекс із видобутку бурого вугілля, нині оточене покинутими затопленими шахтами і розрізами (їх близько двадцяти!), розміситивши в яких теплові насоси, можна опалювати багатоповерхівки міста.

Десятикласниця Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу Ганна Пуляєва розробила пристрій-модуль для вироблення електроенергії саме в затоплених кар'єрах і розрізах, що, за її розрахунками, могло б давати більше ста мільйонів гривень прибутку на рік. А десятикласник Самуїл Кругляк придумав, як можна видобувати електроенергію буквально з повітря з допомогою спеціальної башти, що створюватиме штучну іонізовану хмару. Собівартість такої електроенергії - три копійки за кіловат! Більше того, така установка з допомогою конденсації водяної пари дозволяє отримувати чисту структуровану, корисну для здоров'я воду.

Торік Самуїл брав участь в олімпіаді геніїв у США і став третім серед двох тисяч винахідників з усього світу! Він уже має запрошення на навчання до США і гарантовану щомісячну стипендію. Вже навчається у США й авторка одного з проектів-переможців, який стосувався забезпечення Кіровоградщини чистою питною водою, Єлизавета Пащенко. А у Швеції вже використовують принцип туманного зрошення полів, розроблений випускниками Олександрійського відділення МАН минулих років.

Торік, з ініціативи юних академіків, у Кіровограді відбулася науково-практична конференція "Інноваційні технології як запорука соціально-економічного зростання області". Її відвідали і голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, і голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, з інтересом вислухали презентації 13 проектів, представлених винахідниками з Олександрійського відділення МАН. Розповідає Сергій Камінський:

- Кіровоградщина лише за рік витрачає понад 8 млрд грн на енергоносії. Левова частка цих грошей іде в Росію. Запровадження бодай десяти відсотків запропонованих технологій дало б позитивний поштовх економічно-соціальному розвитку регіону, ми б не лише себе забезпечили чистими, набагато дешевшими енергоносіями, а й постачали б їх іншим областям, було б створено нові робочі місця. Дітям з МАН потрібно небагато: оснастити лабораторію обладнанням, необхідним для подальших досліджень та розвитку проектів.

Сергій Анатолійович підготував кошторис і подав заявку на державне фінансування оснащення лабораторії Олександрійського відділення МАН. Усього потрібно трохи більше 300 тис. грн. Після конференції керівники області обіцяли сприяти й допомагати. І пішли добре второваним бюрократичним шляхом: розпорядилися створити експертну комісію зі спеціалістів ЖКГ, щоб ті, мовляв, оцінили можливі переваги від утілення проектів. Цим усе й обмежилось. Юні академіки не отримали нічого. Не лише 3D-принтера, ноутбука, осцилографа, аналізатора електромагнітного поля, а навіть блокнотів та ручок. До речі, поїздку тому ж Самуїлу Кругляку до США оплатили батьки. Його іонізуючу башту допомогла створити лабораторія МАН у Києві, в Олександрії такої можливості не знайшлося. Ще менше надії, що талановитому хлопцеві вдасться втілити другий етап свого задуму - використати під іонізуючу башту трубу покинутої ТЕЦ: для цього потрібні спонсорські кошти. Тим часом якби в області до його винаходу поставилися серйозно, установка для видобутку електроенергії з атмосфери потужністю 350 МВт могла б забезпечити 82% потреб Кіровоградщини в електроенергії.

Проект теплової трансформації за рахунок джерел низькопотенційного тепла у затоплених шахтах та розрізах міг би забезпечити втричі дешевше, ніж нинішнє, опалення міста Олександрії. І це без урахування останнього подорожчання газу! А затоплені шахти, розрізи, ТЕЦ, які залишилися буквально виразками на тілі нашого степу? А очищення довкілля? Такі ідеї - прямо клондайк, який треба максимально використовувати. Чи знайдеться у владі той, хто розірве зачароване коло дрімучої байдужості? Доки генії будуть нам непотрібні?