Дні "відкритих дверей" докорінно змінили ставлення до біодовкілля та професії аграрія у підлітків

В цьому навчальному році школа імені Максима Рильського в його рідному селі Романівка Попільнянського р-ну на Житомирщині стала учасником програми соціальних інвестицій "Україна – житниця майбутнього" від міжнародної компанії "Байєр".

Почалося все з відкриття спеціалізованого класу з біології та природознавства. Школа отримала сучасні мікроскопи, комп'ютерну техніку, інтерактивну дошку, інше обладнання. В окулярах мікроскопів перед школярами відкрився дивовижний біосвіт живих організмів, клітин, бактерій.

А потім почалося не менш цікаве - виїзні уроки в профільних вишах країни.

Учні VII – XI класів, як справжні студенти, слухали лекції на кафедрах, брали участь в лабораторних дослідженнях, відвідували музеї.

– Сучасне обладнання допоможе підліткам пізнати закони природи в усіх її проявах. А завдяки виїзним урокам учням буде легше знайти своє місце в житті, вибрати професію,- говорить Тетяна Володарська, директор школи й вчитель біології в одній особі.- А це вже профорієнтація, і сподіваємося, вибір на користь рідного краю, який так потребує працьовитих рук. Нарешті, це уроки любові і доброти, любові до своєї землі , до праці аграрія, уроки доброго й дбайливого ставлення до природи , на красі якої зростав й виховувався наш славетний поет-земляк.

Романівка – хліборобський й напрочуд мальовничий край: безкраї поля в оточенні зелених гаїв , стрімка річечка Унава, вихопившись з-під лісу , ніби розчиняється в очеретяному ставі. Все життя Максим Рильський оспівував красу рідної землі, працю хлібороба:

"…Яке це славне слово хлібороб,

… До слів найкращих я вписав його б,

До тих, які ми серцем розумієм."

Мабуть, ці почуття були виховані в ньому ще батьком Тадеєм, який майже 40 років господарював в Романівці , й зусиллями якого село перетворилося в процвітаюче на всю губернію містечко.

… Перший урок відбувся в Білоцерківському національному аграрному університеті. Тут вирішили відразу вразити школярів, почавши "день відкритих дверей" з анатомічного музею. Професор, завідуючий кафедрою ветеринарної медицини Микола Ільницький демонстрував експонати – опудала, макети, скелети птахів і тварин, втлумачуючи ази науки про будову організму. А хіба могла залишити байдужими дітей, які виросли серед природи , розповідь викладача кафедри іхтіології та зоології Олега Михайльського про невблаганне скорочення біоресурсів. Список червонокнижних видів, зокрема , риби, стрімко зростає.

На кафедрі харчових біотехнологій студенти університету напередодні пекли хліб, а романівським школярам запропонували спекти піцу. Самі місили дріжджове тісто, підбирали інгредієнти, запікали в печах й , звичайно, смакували.

Більше години тримав у напруженні аудиторію декан агробіотехнологічного факультету Валерій Хахула. Мабуть, про чашку петрі та метод invitro ( в пробірці) діти чули на уроках біології раніше. А от побувати в сучасній біолабораторії вдалося вперше. Побачили, як вирощують, лікують, живлять рослини , які не розмножуються насінням, перед висадкою в грунт. Переконалися, що можна отримати ягоди ожини вагою до 15 грамів, а черешні – до 12-ти.

І коли Ольга Олійник, завідуюча лабораторією біотехнологій та клітинної інженерії запевняє, що банани, поки вирощені нею в гелі, згодом ростимуть в українських садах, хочеться в це вірити.

Правда, зустріч з генетиками відбулася в інший день "відкритих дверей" вже в Києві – в Національному університеті біоресурсів та природокористування ( НУБІП), корпуси якого утопають в зелені Голосіївського лісопарку. Того самого, на узліссі якого облаштував свою садибу ще на початку 50-х Максим Рильський ( зараз тут музей його імені).

Не шукайте випадковості, що колишня сільськогосподарська академія і будинок поета, закоханого в красу природи й в працю хлібороба, опинилися поруч.

"… Любімо, шануймо, бережімо природу… Вона нам сто крат більше віддасть, ніж ми можемо їй дати",- стверджував Рильський.

До цього ж закликав учнів на кафедрі ентомології викладач Микола Мороз. З більш ніж мільйона визначених комах тільки шість тисяч можна назвати шкідливими. Тай то - відносно. А скільки користі приносять людству комахи! Можливо, в майбутньому вони врятують людину від голоду, розмірковував ентомолог.

Кожна нова кафедра чи лабораторія відкривали перед школярами вікно у світ знань. П'ять – сім тисяч років потрібно для формування грунту, повідомляють на кафедрі ґрунтознавства та охорони грунтів. На п'ять років забудьте про хімічні добрива, якщо вирішили зайнятися органічним землеробством, стверджують на кафедрі рослинництва.

- Сільські діти надзвичайно щирі й допитливі. Вони миттєво всмоктують в себе все нове й невідоме,- ніби резюмує Тетяна Володарська. - Вже на перших уроках ми відчули наслідки програми: справжня навала запитань й зацікавлень. Ледве встигаєш відповідати й коментувати. Дійсно, інвестиція в майбутнє , лягла на вдячний грунт.

… Що ранку 124 учні романівської школи з кількох навколишніх сіл, 56 дівчаток та 68 хлопчиків, йдуть на уроки повз зелений пагорб, на якому височить білостінна видовжена будівля музею родини Рильських. До 1982-го року, коли з'явилася нова сучасна споруда, тут знаходилася романівська школа. В ній на початку 20-х років минулого століття викладав українську мову та літературу Максим Рильський. А ще раніше, в другій половині ХIХ століття тут вчителював його батько Тадей, який особисто заснував і утримував школу. Вдень учив дітей, а вечорами – їх батьків, селян.

…В людському житті, як і в біології, існує поняття спадковості. На романівській землі спадковість набуває особливого смислу.

Мабуть, з вірою в це звертався до нащадків, романівських дітей Максим Рильський в одному із віршів:

"…Перед тобою світ – великий том розкритий,

І перші букви в нім тобі лише дались…

Що ж! Ті, що я не знав, спізнаєш ти колись!"