День Знань — чудове свято!

Двері вагона відчинилися, і пасажирів, які входили, зустрів добре поставлений голос: «Хрестоматія з літератури! Унікальне видання! Зібрано всі потрібні твори, що вивчатимуться протягом року! Хороший подарунок дитині до свята!»

Протягом досить тривалого перегону між двома станціями метро такої реклами удостоїлося не одне видання. Так і не знайшовши потенційного покупця, виходячи на зупинці, літня жінка спересердя кинула: «Дуже шкода, що вам нікого привітати з таким чудовим святом!..»

День знань хай і не позначений у календарі червоним, але завжди вважався великим і радісним святом. Входять у нове життя першокласники, відчувають швидке прощання зі школою випускники. Для батьків настає час відносної свободи, коли дитина нарешті прилаштована та зайнята корисною для її майбутнього справою. Для вчителів закінчується відпустка й починається важка, кропітка, найчастіше невдячна та адекватно не оплачувана робота. Однак цього дня завжди багато квітів, надій і обіцянок, а радісна та піднесена атмосфера передається навіть тим, у кого школярі вже виросли або ще не з’явилися. Адже школа асоціюється в нас із тим, що завжди згадується як найбезтурботніший період у житті, — із дитинством.

До 1 вересня готують свої подарунки будівельники і швейники, видавці та поліграфісти... Напевно, продавцеві книжок у нашому вагоні просто не поталанило. Або пасажири, які поспішають на роботу, чомусь не усвідомили, що 1 вересня через два дні. Хочеться вірити, барвиста й така потрібна навчально-допоміжна література з надр її баулів і не тільки усе-таки знайде свого адресата, може, просто трохи пізніше. Адже нам є кого вітати з чудовим святом — Днем знань.