БІОЕТИКА — НАШ НАЙВИЩИЙ ПРІОРИТЕТ?

Організатори форуму фахівців з біоетики в Україні навіть не очікували, що їхня ідея набуде такого резонансу як у країні, так і за кордоном. Скромне спершу починання привернуло до себе увагу багатьох організацій і зрештою перетворилося на Перший національний конгрес із біоетики з урочистим відкриттям 17 вересня в Національній опері та продовженням роботи на борту теплохода «Маршал Рибалко» до 21 вересня. Вже за тиждень до відкриття зареєструвалися понад 470 делегатів, а намір виступити з доповідями висловили 250 учених, серед яких чимало дуже відомих імен.

Втім, попри весь цей ажіотаж, слово «біоетика» для багатьох усе ще залишається terra incognita. Воно народилося недавно, щоб позначити коло запитань, на які не під силу відповісти практикуючим медикам, біологам, генетикам у зв’язку з новими можливостями, які подарували людству останні відкриття вчених. Серед них особливо вирізняються проблеми, породжені генетикою: не вщухають суперечки навколо клонування, використання генетично модифікованих організмів, не менше суперечностей породжує генна терапія.

Ну і, звісно, як не згадати хвилі, що піднімаються час від часу правоохоронними органами навколо пересадки органів. Наприклад, недавня «справа лікарів» у Львові. Назріває фундаментальний конфлікт у суспільстві, який вимагає ретельного аналізу, вироблення на його основі єдиної термінології, узвичаєних моральних норм. Якщо цього не домогтися, суспільство роздиратимуть протиріччя: юристи сперечатимуться з лікарями, споживачі воюватимуть із виробниками харчової продукції, і зрештою може визріти щось на кшталт лудитського руху, який почне огульно боротися з наукою, медициною, вбачаючи в них витоки всіх нинішніх людських бід.

Парадокс ситуації в тому, що вчені, чиї видатні досягнення породили цю проблему, не в змозі самі впоратися з біоетичними суперечностями. Для цього необхідні зусилля набагато ширшого кола інтелектуалів.

На щастя, організатори Першого національного конгресу з біоетики — вчені та лікарі — вчасно зрозуміли масштаб завдань, які стоять перед ними, і не обмежилися обговоренням вузько фахових проблем. Участь у роботі конгресу представників різноманітних релігійних конфесій дає надію, що вдасться спільно обговорити теми, що цікавлять не лише медиків, біологів, генетиків, а й суспільство.

«Наука без совісті спустошує душу», — цей вислів Франсуа Рабле організатори зробили девізом конгресу. Залишається сподіватися, що форум допоможе совісті повернутися в науку і зробити її гуманнішою, здатною ефективніше справлятися з труднощами, які постають перед сучасною цивілізацією.