БІБЛІОТЕКИ У МІНЛИВОМУ СВІТІ

Поділитися
З початком ХXІ століття на обрії все виразніше вимальовується суспільство нового типу, «суспільство мережі»...

Зараз працюємо також над створенням повної національної бібліографії, якої з різних причин донині не існує. Проект має на меті здійснити бібліографічний опис, по-перше, всіх рукописних, друкованих та електронних праць українською мовою, створених в Україні з часу виникнення писемності до сьогодні. По-друге, те саме — всіма мовами, по-третє, все всіма мовами про Україну, створене за кордоном. І по-четверте, все про все українською мовою, створене за кордоном. Відомо, що значні колекції матеріалів з україністики зберігаються, зокрема, у Москві, Санкт-Петербурзі, Берліні тощо. Ми почали створювати спільний електронний ресурс. Зрозуміло, тут мають бути зосереджені значні координуючі зусилля та кошти.

З 1995 р. існує проект створення європейської бібліотеки. Мета цього проекту — створити загальноєвропейську цифрову бібліотеку з багатомовним доступом при підтримці європейських національних книгозбірень і під керівництвом Британської бібліотеки. Всі громадяни Європи матимуть вільний доступ до неї.

Так чи інакше, сьогодні світ перейнятий створенням об’єднаних інформаційних ресурсів. Спільно зі своїми іноземними колегами-партнерами плануємо реалізувати кілька проектів. Дещо вже втілено: як-от створення електронного каталогу Королівської бібліотеки С.Понятовського, яка, так історично склалося, є власністю нашої держави. Цей проект — результат нашої спільної праці з польськими колегами. Оскільки в нашій бібліотеці існує найбільша у світі колекція єврейської фонотеки, то спільно з Єврейським музичним фондом створили електронний каталог матеріалів і перевели на електронні носії з допомогою спеціальної технології, розробленої Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, музичні записи 1912—1954 років.

Нові інформаційні технології відкривають небачені перспективи. У світовій інформаційно-бібліотечній практиці нагромаджено унікальний досвід і міжбібліотечного обміну, і копіювальних послуг зі сплатою за авторське право, і найрізноманітніші системи електронної доставки документів. Наприклад, британські бібліотеки щороку видають користувачам 560 мільйонів примірників. Саме Великобританія є країною, в якій можна спостерігати за процесом формування глобального інформаційного суспільства. У світі нині надають великого значення розвиткові так званих гібридних бібліотек. Хай не насторожує вас цей термін, що виник у 1996 році. Сучасна бібліотека не має зациклюватися на одному виді інформації — друкованій, книжковій. Бо перетвориться на музей. Нині всі бібліотеки мають справу з різними ресурсами — рукописними, друкованими на папері, на електронних носіях. У найближчій перспективі бібліотеки бачаться як досвідчений «посередник» між майже безмежним потоком інформації та користувачем. Особлива роль відводиться нині інформації про інформацію, і роль бібліотекаря в інформаційній революції невпинно зростає. Бібліотека постає як триєдиний бібліотечно-бібліографічний, науково-дослідний і культурно-просвітницький центр, що відіграє чи не провідну роль у науково-інформаційному забезпеченні науки, освіти, культури, управління. Бібліотека майбутнього, яка працюватиме в глобальному інформаційному середовищі, не втратить своїх традицій, неповторності та цінностей. Водночас вона збагатиться новими профілями і моделями, що відповідатиме новому часові.

У Великій Британії працює, зокрема, спеціальний унікальний проект «Народна мережа» та нова програма «Ресурс». Вони сприяють активності бібліотечно-інформаційної громадськості, пошукові додаткових джерел фінансування, зосередженню на міжвідомчій роботі. Частково підтримуються програми за рахунок прибутків з національних лотерей. Велика Британія налічує 4300 публічних бібліотек (населення — 60 млн.). Саме публічна бібліотека сприймається у цій країні як найкоротший шлях до інформаційного суспільства. Задля реалізації проекту «Народна мережа» уряд Великобританії відкрив шість тисяч нових навчальних центрів у галузі інформаційних технологій, частину з яких буде розміщено саме на базі публічних бібліотек. На створення одного такого центру уряд виділяє приблизно 28 тис. фунтів стерлінгів. Відтак напрацьовується якнайширший інформаційний сервіс, доступний кожному громадянину, «цифрове майбутнє» країни.

Що ж до українських перспектив, то вони, з одного боку, оптимістичні. А з другого… Впровадження новітніх інформаційних технологій гальмується слабкою комп’ютерно-комунікаційною базою бібліотек. Донині не розроблені науково-методичні та організаційно-технологічні засади функціонування в Україні служби електронної доставки документів — як складової світової системи забезпечення загальнодоступності інформації. Досі не створено зведеного довідково-пошукового апарату Державного бібліотечного фонду України. Не прийнято документів про обов’язкову передачу з науково-дослідних закладів до головних академічних бібліотек електронних версій публікацій...

При підготовці матеріалу використано публікації «Бібліотечного вісника» (4/2001) НБУВ.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі