Антидот від хабара

Створюється враження, що українці сприймають корупцію в освіті як щось на кшталт «добровільного внеску» на підтримку педагогів, яким не доплачує держава, говорив Ерл Гаст, директор регіональної місії USAID (Агенції США з міжнародного розвитку).

2001-го року мого вступу серед новоявлених абітурієнтів панувала розгубленість, близька до паніки. Моїй подрузі золотій медалістці, яка чудово знала фізику і математику, — запропонували навчатися на контрактній основі… Однокласниця, яка до 9-го класу ледве «витягувала» на трійки, до фінішу 11-го дійшла з золотою медаллю (батьки!) і вступила до вузу, біля входу до якого щодня вишиковуються ряди елітних іномарок…

У мене не було ні тата-бізнесмена, ні мами-депутата. Тільки сякі-такі знання, мрії, ще не дуже чітко сформульовані, та крихта-друга творчих здібностей. Підготовчі курси, на які я ходила цілий рік, засвідчили: у школі нам багато чого недопояснили. Між шкільними та вузівськими вимогами лежала прірва, у якій зручно влаштувалися любителі половити рибку в каламутній воді. Вчорашні школярі переповідали одне одному жахіттячка про вступні іспити: «завалили… поставили запитання взагалі не зі шкільної програми», «заплатив… підказали», «не хочу там навчатися, але тато заплатив…»

Віра у власні сили згасала з кожним днем. Розвідувала, де контрактне навчання дешевше. Зрештою вирішила перевірити себе у вузі, де вступні іспити проводилися у формі анонімного тестування.

Тести, які перевіряла машина, вселяли дивну впевненість: тут об’єктивно оцінять твої знання. Тут немає екзаменатора, у якого зранку поганий настрій, із яким домовилися або не домовилися… Є тільки ти і бланк із запитаннями. І тільки від тебе залежить, вступиш чи ні. А якщо не вступиш, то, принаймні, дізнаєшся реальний рівень своїх знань із сімох предметів.

Я практично не хвилювалася. Було навіть цікаво. І… вступила. Без будь-якого «підстрахування». Сама. З досить пристойним результатом (виявилося, що і зі знаннями, і з логічним мисленням у мене все о’кей ѕ ну, і з таланом, мабуть, теж, бо якийсь маленький відсоток відповідей я все-таки просто вгадала). Відчуття того літа я сама змогла чогось досягти в цьому житті! запам’ятаю на все життя…

Україна поступово доходить висновку, який давно зробили на Заході: тестування, яке проводить незалежна організація, істотно знижує ризик нечесного вступу. Проте є у нього і слизькі моменти: якість тестових завдань, можливість збоїв в автоматичній системі перевірки, надійність людей, котрі володіють інформацією про завдання, відповідальність за розголошення такої інформації… Та якщо над цим комплексно попрацювати, результат може дуже потішити здібних юнаків і дівчат, гідних того, щоб здобути гарантовану державою безкоштовну вищу освіту.

Деякі вузи України вже другий десяток років практикують у себе вступне тестування і, що показово, заслужили репутацію найменш корумпованих. Використовуючи їхній досвід, обережно переймаючи західну практику, Український центр оцінювання якості освіти, створений наприкінці 2005 року під егідою МОН, крок за кроком наближається до моделі зовнішнього тестування, покликаного замінити і шкільні випускні іспити, і вузівські вступні. Поки що такі тести складають тільки охочі. 2006 року зовнішнє оцінювання пройшла 41 тис. (8%) одинадцятикласників, нинішнього 2007 року ѕ 116 тис. (26%). А 2008-го тестуванням планують охопити цілих 500 тис., серед яких ѕ випускники шкіл, ПТУ, вузів ІѕІІ рівнів акредитації, а також випускники минулих років.

Півроку тому український уряд уклав угоду з американською урядовою корпорацією «Виклики тисячоліття» (Millennium Challenge Corporation ѕ MCC) та USAID щодо виконання Порогового плану країни з боротьби з корупцією у громадському секторі, зокрема й у галузі освіти. Антидотом від хабарництва на іспитах має стати незалежне тестування, результати якого зараховуватимуться всіма вузами. З метою його повсюдного впровад­ження та вдосконалення створено Програму сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETI), виконання якої покладено на Міністерство освіти і науки України та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). На програму виділено понад 5 млн. дол. Вона стартувала з початку квітня, проте громадськості її презентували тільки тепер, під завісу літньої тестуваль­ної епопеї.

Міжнародна комісія фахівців проаналізує перебіг та результати зовнішнього тестування-2007. А далі роботи не бракуватиме…

— Є безліч питань, які треба вирішувати, і дуже мало часу — близько двох років, — розповів керівник USETI Ярема Бачинський. — Програма складається з шести компонентів, три з них стосуються безпосередньо проце­су тестування, забезпечення його якості та захищеності. Зокрема підготовки тестів, їх друку, розповсюдження, захисту під час адміністрування тощо. Крім того, одним із пунктів програми про­писано вдосконалення законодав­чої бази. З другого боку, у стислі терміни українським освітянам буде передано величезний масив європейського та північноамерикансь­кого досвіду проведення незалежного оцінювання. Проводитимуться тренінги, ознайомчі поїздки, круглі столи. Крім того, що дуже важливо, буде організовано широку інформаційну кампанію для абітурієнтів та їхніх батьків.

Пояснити народу особливості та переваги тестування справді потрібно. Як стверджує заступник міністра освіти і науки Цезар Огонь, згідно з результатами опитувань, 54% вчителів, 52% батьків, більш як половина викладачів та ректорів вузів уже підтримують зовнішнє тестування. Проте багато українців, навчених життям, цій системі не довіряють і шукають якоїсь каверзи. Так, мовляв, коло втаєм­ничених у тестові зав­дання вузьке, а проте в які-небудь високопос­тавлені батьківські вуха за велику винагороду ін­формація може потра­пити, і нікому за це нічого не буде. І взагалі, від­повіді у тестах можна елементарно вгадати. Що тут складного ѕ замалювати один із чотирьох-п’яти квадратиків… Хіба так можна визначити рівень знань, творчий потенціал молодої людини?

— Рівень знань ѕ цілком реально, — стверджує Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО. — Тим більше, наші тести містять відкриту частину, де абітурієнт обгрунтовує свою думку (її, закодовану, перевіряють два викладачі — якщо їхні оцінки дуже різняться, це відразу впадає в око, і здійснюється додаткова перевірка). А от творчі здібності — такі, як здатність малювати, співати чи танцювати, — звісно, тестом не перевіриш. Але ж творчий конкурс ніхто й не думає скасовувати…

— Та й традиційні іспити поки що існують, — додає заступник міністра освіти і науки Валентин Тесленко. — Проте процедура тестування є прозорішою і якіснішою. Коли всі це зрозуміють, не думаю, що учні обиратимуть іншу, ніж тестування, форму оцінювання.

Щоб тестування нормально «працювало», слід підготувати зміни практично до всіх базових законів: «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту» тощо, — розповів Ц.Огонь. — Також, можливо, потрібно буде ухвалити окремий законодавчий акт, що стосуватиметься зовнішнього незалежного оцінювання знань. У ньому мають бути прописані об’єкт і суб’єкт такого оцінювання, права та обов’язки всіх учасників процесу оцінювання: директорів шкіл, учителів, учнів, батьків, а також ректорів вузів, які зобов’язані прийняти об’єктивне рішення щодо зарахування дитини на основі наданого нею сертифіката. Крім того, що дуже важливо, має бути визначена відповідальність за правопорушення у цій сфері. Нині люди, котрі відповідають за конфіденційність інформації щодо тестів, можуть підписати угоду про нерозголошення, але в правовому полі не передбачено конкретних заходів стосовно порушників таємниці. Тому в законодавстві потрібно прописати адміністративні заходи, але на випадок масштабних порушень ѕ і серйозніше покарання.

До речі, найближчим часом ми плануємо налагодити друк тестів безпосередньо в УЦОЯО. Це ще більше звузить коло осіб, які мають доступ до завдань.

Щодо розголошення інформації, продовжив І.Лікар­чук, то нинішнього року ми провели тестування дуже великої кількості учнів і не чули жодного нарікання на те, що зміст тестів чи якісь елементи технології стали відомі будь-кому до публічного оголошення. Отже, очевидно, що система безпеки, розроблена нами, довела свою ефективність. Звісно, ми вдосконалюватимемося. Запозичимо деякі системні елементи в американців. Але повністю, механічно їхній досвід не перейматимемо. У нас своя специфіка…

У чому вона полягає?

— Не хотів би відповідати на це запитання, бо воно стосується безпеки та захисту інформації.

— Ігорю Леонідовичу, днями заради експерименту я склала тренувальний тест з історії на сайті УЦОЯО. І помітила, що програма перевірки обвела зеленим квадратиком явно неправильну відповідь. Чи є гарантія, що під час перевірки реальних тестів система не припускалася таких технічних помилок?

— 23 учасники тестування (зі 116 тисяч) виявили сумнів у справедливості оцінювання. Ми дали їм можливість переглянути свої роботи. Якби дозволяли технічні можливості, я б хоч сьогодні всі роботи розмістив в Інтернеті… У Львівській області нинішнього року організували експеримент: 13 учасників тестування подали заяви на апеляцію. Апеляційна комісія, яка складалася з зовсім інших людей, ніж ті, хто перевіряв роботи, цілком підтвердила правильність оцінок. Тож загалом у мене немає підстав сумніватися в об’єктивності й точності вимірювань, які ми проводимо.

— Ми хочемо, щоб система була чіткою і прозорою, а з другого боку, не хочемо, аби створювалися умови для монополізації у цій сфері, зазначив В.Тесленко. Тож сьогодні, поки на рівні дискусії в МОН, до якої ми підключатимемо фахівців і громадськість, визначатимемося на перспективу, якою буде українська модель зовнішнього тестування. На моє переконання, ми маємо інституційно розмежувати функції зовнішнього оцінювання. Мені здається актуальним створення в Україні окремого інституту змісту освіти, моніторингу і тестових технологій на базі Академії педагогічних наук, який розроблятиме тести з усіх предметів. Функції проведення тестування мають залишатися за УЦОЯО, бо в них є досвід, професіонали, здатні виконувати цю роботу. І третя структура — постійно діюча комісія, яка аналізуватиме процес тестування, якість, наслідки і плануватиме подальші кроки щодо його вдосконалення. Такі інституції, не залежні одна від одної, здаються мені оптимальною схемою. Але її теж потрібно обговорювати…

* * *

— Тестування — нормальна ефективна процедура оцінювання, просто треба до нього звикнути, — вважає Ярема Бачинський. — Мені 35 років. Свого часу я не раз брав участь у незалежному тестуванні — у Нью-Йорку, починаючи з шостого класу, щороку складав кілька різних тестів. Під час вступу до вузу — тестування SAP (Scholastic Aptitude Test). Коли вступав до правничої школи, знов-таки тестувався. Були, звісно, і співбесіди, але результати тестів завжди відігравали головну роль… А нещодавно мій син вступав до одного з українських вузів і проходив тестування, яке адміністрував сам університет. Він навчався у звичайній пострадянській середній школі, рік до проведення тесту ходив на підготовчі курси. І нормально все склав…

Водночас, за інформацією однієї з журналісток, присутніх на презентації USETI, тільки 10% експертів вірять, що зовнішнє оцінювання допоможе подолати корупцію в українській системі вищої освіти.

Що ж, ніщо в цьому світі не досконале. До речі, за словами Е.Гаста, в одному з вузів США недавно стався гучний корупцій­ний скандал…