Ампутація неспроможних

У стародавній Спарті слабких юнаків скидали зі скелі. Цієї вступної кампанії щось схоже чекає тих абітурієнтів, які хотіли стати стоматологами, терапевтами чи фармацевтом, але набрали мало балів за 3. Звісно, зі скелі їх не скидатимуть, але із вступних перегонів у медичні виші вони випадуть. Навіть на контракт не потраплять.

Буквально перед початком вступної компанії в "Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2017 році" було внесено зміну, відповідно до якої для вступу на чотири спеціальності ("Стоматологія", "Медицина", "Фармація, промислова фармація" та "Педіатрія") абітурієнт повинен пред'явити сертифікати ЗНО з результатом не нижче 150 балів. У решті випадків виші самостійно визначають, із яким мінімальним результатом ЗНО вступник допускається до участі у конкурсі.

"Цю норму встановлено на пропозицію Міністерства охорони здоров'я, - пояснив DT.UA директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. - МОН шанобливо ставиться до пропозиції колег і розглядає таке рішення в контексті тих радикальних реформ медичної галузі, які наразі ініційовані її керівництвом".

"Лікар є центральною фігурою у системі охорони здоров'я, а, відповідно, реформа освіти є найважливішою ланкою у зміні медичної системи, - пояснює Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров'я. - Ми не можемо йти на жодні компроміси в питанні якості відбору абітурієнтів.

На сайті МОЗ наведено статистику: "Попри великий конкурс при вступі у медичні ВНЗ (10–30 осіб на місце залежно від спеціальності та ВНЗ), рівень абітурієнтів медичних ВНЗ часто поступається рівню абітурієнтів інших спеціальностей.

Наприклад, під час вступної кампанії 2015-го до одного з ВНЗ на спеціальність "лікувальна справа" зараховували абітурієнтів, які склали ЗНО з профільних предметів на 140–160 балів. Для порівняння: на економічний факультет одного з університетів, де конкурс становить у середньому 30 осіб на місце, у 2015-му зараховували абітурієнтів із прохідним балом від 180 з профільних предметів".

Цікаво, а як ставляться до цієї ідеї самі виші? Ось точка зору представника адміністрації одного з престижних ВНЗ: "Нам боятися нічого, ми й так завжди збирали найкращих. А ось у регіональних навчальних закладах, напевно, будуть проблеми з набором абітурієнтів".

Припущення небезпідставне, особливо коли згадати, що поріг 150 балів за ЗНО поширюється й на контрактників. "Мені як пацієнтові байдуже, лікар навчався за контрактом чи за державним замовленням, лікар повинен знати: до медичних вишів мають вступати найкращі", - сказав заступник міністра охорони здоров'я на парламентських слуханнях "Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє". І з цим не посперечаєшся. Але для медичних навчальних закладів контрактники - це не просто студенти, це паличка-виручалочка.

Вищі навчальні заклади хронічно недофінансовуються. І де вони беруть кошти? У спецфонді, який наповнюється переважно за рахунок плати за надання освітніх послуг.

Щоб набрати більше контрактників, деякі виші навіть занижують для них ціну за навчання. "Правда така, що на сьогодні саме Держбюджет фінансує чи дофінансовує навчання студентів за контрактом.Не контрактники фінансують виш, а Держбюджет дофінансовує контрактників", - каже Олександр Лінчевський. "Контракт в нас у середньому коштує у півтора-вдвічі менше, ніж видатки з Державного бюджету. Це означає, що на цьому ринку насправді державні вищі навчальні заклади істотно демпінгують", - вважає перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець (тут і далі - цитати з його виступу на парламентських слуханнях "Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє").

Єгор Стадний, провідний аналітик аналітичного центру CEDOS, каже: "МОЗ ламає хребет метастазам у медичній освіті. Але ці кроки треба робити у поєднанні з іншими. Дехто все валить на контрактників: "Без них якість освіти в медичних ВНЗ була б вищою". А чому вони там з'являються? Через недофінансування. Медичні виші провинні фінансуватися на 100%. Але коштів немає, звідки їх узяти? Треба брати менше бюджетників, треба оптимізувати мережу медичних навчальних закладів, залишити тих, хто дає якісну освіту. Тоді не доведеться обмежувати поріг 150 балами ЗНО".

Фінансування медичної освіти - неефективне і нагадує бездонну бочку, куди закачується щоразу більше коштів, при цьому їх постійно не вистачає, і якість освіти залишається низькою. Ось приклад. За інформацією МОЗ, щорічно близько 10% студентів-медиків не долають прохідного бар'єра, складаючи ліцензійні іспити "Крок 2" і "Крок 3", при тому що прохідний бал у першому випадку становить 60,5%, а в другому - 70,5% (див. рис.1).

Чому так? "Ми намагаємося зберегти властиві соціалізмові методи фінансування вищої освіти у країні з ринковою економікою. І тому суперечності, з якими ми зіштовхуємося, рік у рік наростатимуть, якщо не почнемо їх розв'язувати", - пояснює Володимир Ковтунець.

Кошти, які держава вкладає в освіту, йдуть переважно на утримання ВНЗ. "Ми утримуємо заклад, тоді як, відповідно до Конституції повинні оплачувати здобуття освіти громадянинові країни", - каже Володимир Ковтунець.

Не згодні з нинішньою системою фінансування і в МОЗ: "Якість навчання залежить не від фінансування галузі, а від фінансування кожного студента. І цей обсяг фінансування сьогодні неприйнятно низький", - підкреслив Олександр Лінчевський (див. рис.2).

Але додаткових коштів чекати не варто. "Ми зі зведеного бюджету витрачаємо на різні види освіти від 5-ти до 7-ми відсотків ВВП. Це середній рівень європейських країн. Щоб збільшити цей відсоток, потрібні серйозні аргументи. Це означає, що істотно збільшити видатки, особливо в умовах війни, ми навряд чи зможемо", - каже Володимир Ковтунець.

Тому потрібно ефективно використовувати ті кошти, які є. Наприклад, зменшити державне замовлення. "Ми зараз, згідно із законом, повинні мати обсяг державного замовлення не менше 50% випуску середньої школи, реально ми даємо 60%, - сказав Володимир Ковтунець. - Те, що ми можемо профінансувати, - це 35–40%, і це реальні потреби нашого ринку праці, більше нам не потрібно".

На думку заступника міністра освіти, необхідні нові механізми розподілу коштів: розрахунок на кожного студента і орієнтація на вимірювані показники діяльності вишу. Наприклад, публікації в авторитетних виданнях, середній бал ЗНО тих, кого університет узяв на навчання, тощо.

Свої пропозиції щодо фінансування має й Міністерство охорони здоров'я: "МОЗ України наполягає на запровадженні різного рівня фінансування для різних спеціальностей" - зазначено на сайті відомства. Тобто на підготовку медика має витрачатися більше коштів, ніж, наприклад, на підготовку іншого спеціаліста.

"За видатками загального фонду бюджету, у нас найбільше витрачається на підготовку гуманітаріїв - сказав Володимир Ковтунець.- Видатки на одного гуманітарія в 1,5 разу більші, ніж видатки на інженера. Абсурд! Ми не брали медицину, але думаю, що з медициною ситуація майже аналогічна. Тоді як у світі на підготовку фармацевта, ветеринара, медика витрачається утричі-вчетверо більше коштів, ніж на підготовку гуманітарія".

Пропозиції щодо фінансування і суворіші вимоги при відборі майбутніх медиків - це не єдині кроки, що пропонуються МОЗ. Відомство розробило цілу систему пропозицій . Вони стосуються не лише вступу до медичних вишів та їх фінансування, а й організації навчання, випускних іспитів та підвищення кваліфікації лікарів.

Докладно розповісти тут про кожну ідею неможливо, це тема окремої розмови. Назву лише декілька. Оскільки наука і навчальний процес мають бути нерозривно пов'язаними, планується створення мережі університетських клінік та внесення змін у викладання загальноакадемічних предметів. При прийомі викладачів на роботу пропонується перевіряти їх на академічну доброчесність. Є намір відмовитися від визнання публікацій, які вийшли в наукових фахових виданнях, затверджених Міністерством освіти та науки України. Натомість визнаватимуться публікації в англомовних peer-review виданнях. Інакше має організовуватися й система підвищення кваліфікації лікарів.

МОЗ хоче також удосконалити випускні іспити для майбутніх медиків: "Міністерство почало співпрацю з Національною радою медичних екзаменаторів і впроваджуватиме міжнародний ліцензійний іспит як частину іспиту українського", - сказав Олександр Лінчевський.

До речі, є ще одна пропозиція з удосконалення якості освіти. "З корупцією треба боротися! Вона ж у медичних вишах прямо фантастична! - сказали мені знайомі мами студентів, почувши про реформи. - Ось тоді буде якість". Сподіватимемося, що оновлені ліцензійні іспити певною мірою полегшать ситуацію.

Ідеї цікаві, але вони поки що у планах. Сьогодні реалізовано одну -жорсткіший відбір абітурієнтів. Сама по собі вона заслуговує поваги, проте є сумніви: чи не краще було б запроваджувати її в системі з іншими, хоча б тими, котрі стосуються фінансування. "Очевидно, що тепер медичним вишам, які не доберуть абітурієнтів, залишиться один вихід - узяти якомога більше іноземних студентів-контрактників, - зауважує Єгор Стадний. - А це не сприятиме якості. Ми хочемо, щоб український диплом знецінився за кордоном?"

Володимир Ковтунець визнає: "Претензій до якості вищої освіти у наших традиційних партнерів, яким ми продаємо наші освітні послуги, рік у рік більшає. Проблема зрозуміла: бідність примушує брати будь-якого студента-іноземця й заплющувати очі на його неякісне навчання".

МОЗ планує обмежити набір іноземних контрактників до наших вишів, це одна з пропозицій з підвищення якості, але коли і як - питання.

Отож цієї вступної кампанії деякі медичні виші можуть опинитися у дуже непростій ситуації.

Очевидно, що система медичної освіти потребує негайного перезавантаження. Зрозуміло, що ці кроки не будуть легкими й миттєвими. Однак прислів'я "сім разів відміряй, один - відріж" для медиків ніхто не скасовував.