Зростання імпорту безакцизних розчинників стимулює кустарне виробництво нафтопродуктів – Сергій Куюн

Прямі втрати державного бюджету в 1-му кварталі 2021 року внаслідок імпорту безакцизних розчинників склали 245 млн гривнь, а сумарне недоотримання акцизу від кустарного виробництва фальсифікату з використанням цих компонентів може досягати 1 млрд гривень.

Про це заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, коментуючи дослідження постачань цієї специфічної продукції, повідомляють "Українські новини". 

За даними "А-95", у січні-березні 2021 року в Україну було імпортовано 27,2 тис. тонн розчинників для лакофарбової промисловості за кодом 3814009090. Це на 85% більше від показника за аналогічний період 2020 року (14,7 тис. тонн) і вдвічі більше, ніж у 1-му кварталі 2019 року (13,6 тис. тонн).

Відповідно до опису цих товарів, це суміш октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при виробництві бензинів: МТБЕ, метиловий спирт, толуол, ортоксилол і технологічний бензин. Усі ці компоненти окремо обкладаються акцизним збором за ставкою 213 євро/л (за такою ж ставкою обкладається і бензин), але їх суміші як розчинники для лакофарбової промисловості не підпадають під оподаткування акцизом.

1-е місце в рейтингу одержувачів розчинників утримує неформальна група компаній "БРСМ". "Катма Груп" – постачальник усієї лінійки нафтопродуктів для мережі "БРСМ-Нафта" – імпортувала за квартал безпосередньо 5,2 тис. тонн. Ще 2,0 тис. тонн група придбала через компанію "Планета 2000". Продукт було розподілено на нафтобази "БРСМ" у Переяславському (Київська область) – 6,8 тис. тонн і в Шепетівці (Хмельницька область) – 0,4 тис. тонн.

2-е місце серед одержувачів і перше в рейтингу імпортерів утримує харківська компанія "Пром Хім" (6,8 тис. тонн), що імпортує розчинники з Росії. Одним із одержувачів розчинників "Пром Хіму" є компанія "Альтернатив Енерджі Сорсес Компані", що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа. Вона фігурує в розслідуваннях Національної поліції як компанія, яка експлуатує міні-НПЗ, що випускає фальсифіковані нафтопродукти, одним з покупців яких є мережа АЗС Мotto.

В імпорті розчинників відзначено збільшення обсягів постачань дрібних одержувачів. Так, якщо в січні 2021 року на них припало 3,1 тис. тонн, або 39% імпорту, то в березні – 55% (5,5 тис. тонн).

"Окремо всі ці компоненти, зокрема МТБЕ і метанол, підлягали б оподаткуванню акцизом, але щілина в законодавстві дає змогу не платити акциз, якщо ці компоненти надходять у суміші. В результаті прямі втрати бюджету за квартал склали 245 млн гривень", – заявив Сергій Куюн.

За його словами, щоб оцінити загальний обсяг державних втрат, необхідно зрозуміти масштаби кустарного виробництва бензину за допомогою цих "розчинників". Консультації з технологами українських НПЗ дозволяють стверджувати, що вони охоплюють 10-20% в кінцевому обсязі виробленого з їх допомогою бензину.

"За допомогою 27,2 тис. тонн можна випустити 200-270 тис. тонн бензину. Для довідки: легальні постачання бензину в 1-му кварталі 2021 року склали 521 тис. тонн. Це дуже показово демонструє масштаб тіньового паливного ринку", – сказав директор Консалтингової групи "А-95".

За розрахунками експертів "А-95", збиток держбюджету лише на акцизі в 1-му кварталі 2021 року можна оцінити в 1,2 млрд гривень.

"Ми виходимо з того, що половина фальсифікату виробляється шляхом змішування бензину А-92 з октанозбільшуючими розчинниками, а друга половина – в результаті їх додавання в продукцію міні-НПЗ", – пояснив Куюн.

Загалом експерти "А-95" оцінюють річний обсяг втрат державного бюджету від функціонування тіньового ринку нафтопродуктів в 20 млрд гривень. Основну частину – 15-17 млрд гривень на рік – формують схеми з використанням неврахованої готівки на АЗС та продажу документів на пальне через мережу фіктивних підприємств з метою мінімізації ПДВ і податку на прибуток.