У Вінницькій області розташований один з найбільших цукрових заводів – "Гайсинський". Він належить компанії, яку можна знайти в декларації президента Порошенко під назвою "Зоря Поділля".
З нею по сусідству - "Колос", підприємство місцевого аграрія Костянтина Дударя, який стверджує, що його фірму хоче поглинути президентська компанія.
Аграрій додає - підприємство Порошенко цікавлять, насамперед, землі: "Тут цукровий завод поруч, їм вигідно бурякосіючу зону робити. Тобто, я розумію, що хочеться, але не таким шляхом".
Історія боротьби за землю триває вже більше року. Влітку конфлікт між двома аграрними підприємствами досяг кульмінації - дійшло до фізичного зіткнення на полі.
За словами Дударя, спочатку невідомі вкрали частину його врожаю. Потім заблокували комбайн. Коли приїхала поліція, виявилося, що частина земель, які він орендує та обробляє, вже оформлені на президентську "Зорю Поділля".
Проблема в тому, що зараз в Україні існує відразу два реєстру: старий паперовий (Державний земельний кадастр) і новий електронний (Реєстр речових прав). І старі паперові договори оренди ще не всі переведені в електронну форму. Чим масово користуються земельні рейдери, розповідає юрист Віктор Кобилянський:
"Є старий договір, що діє, не розірваний, не визнаний недійсним, і він виконується. Якимось чином до того ж земельній ділянці укладають інший договір, вже вносять у реєстр, і потім отримують папірець, мовляв, ось у мене документ, у мене всі права для того, щоб зайти на цю земельну ділянку. Звичайно, за цим завжди стоїть певний адміністративний ресурс, тобто мають своїх реєстраторів, через яких просто провести реєстрацію".
Можна було б припустити, що така реєстрація відбулася помилково, і фірма президента не знала, що оформляє на себе чужі землі. Якби таких спірних ділянок не виявилося більше ста.
Раніше повідомлялося, що за рік в антирейдерську комісію звернулися 1270 громадян.
Також повідомлялося, що в 2017 році кількість повідомлень про рейдерські захоплення агрофірм подвоїлася.
Детальніше про ситуації з рейдерством в агросекторі читайте в статті Юлії Самаевой "Битва за врожай" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".