В кінці 1990-х років була створена система гарантування вкладів населення та відповідний фонд. У 2000-2008 рр. він працював виключно на накопичення коштів. Проте в 2014-2017 рр.. половину банків ліквідували. Банки втратили половину депозитів. Зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зросли майже у сто разів і досягли 80 млрд грн. Це в 20 разів перевищувало доходи фонду.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Павло Гайдуцький, академік НААН, директор Інституту стратегічних оцінок при Президентському фонді Леоніда Кучми "Україна". За його словами, ФГВФО вимушено став позичальником Нацбанку і Мінфіну на 70 млрд грн, які йому доведеться десять років повертати і сплатити відсотків ще 10 млрд грн.
"Крім того, залишаються невідшкодованими майже 100 млрд грн негарантованих вкладів населення. Цю банківську кризу президент оцінив як успішну реформу. Але кому потрібна така "реформа", борги якої лягли на населення і Фонд гарантування вкладів? Це можна було зробити за рахунок власників банків, як це, до речі, сталося у 2009 р.", - зазначає автор.
У 1996 р. інфляція в Україні становила лише 10%, що в 40 раз менше, ніж у 1994 р., і в тисячу разів менше, ніж у 1993 р. У 2000-2004 рр. середньорічна інфляція в Україні була в 1,5 рази нижче, ніж в Росії. В наступні роки ця позитивна динаміка була втрачена. За 2005-2009 рр. середньорічна інфляція в Україні зросла у 1,5 рази, а за 2014-2017 рр .. - майже втричі.
Детальніше про порівняння розвитку української економіки в різні періоди читайте в матеріалі Павла Гайдуцького "Сага про українські реформи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".