Завод "Більшовик" готують під віддачу конкретним “своїм” людям — експерт

Поділитися
Завод © Укрінформ
На думку Кочеткова, така приватизація приносить прибутки не українцям і державі, а “якимось там бізнесменам, наближеним до влади”.

Керівництво Фонду державного майна України (ФДМУ) спільно з призначеним ним керівництвом “Першого київського машинобудівного заводу” (ПКМЗ, екс-”Більшовик”) штучно доводять це підприємство до збанкрутіння, щоби потім задешево продати “своїм” людям. Таку думку висловив експерт оборонного сектору, політолог Олександр Кочетков під час прес-конференції під назвою «‎Громадськість відстоює права трудового колективу заводу “Більшовик” (АТ “ПКМЗ”)», що транслювалася на Youtube-каналі ІА “Укрінформ”.

“Те, що відбувається у нас в межах приватизаційних процесів, має різні ознаки афер. Те, що відбувається навколо заводу “Більшовик”, відповідає наступному ганебному сценарію. Великий бізнес, наближений до влади, визначає об’єкт. Наприклад, той самий “Більшовик”. Далі — домовляються з владою щодо “сприятливих умов”. Тобто, на Фонд державного майна йде неофіційна вказівка: сприяти таким-то людям. Тоді формуються умови “конкурсу”, сприятливі для конкретної структури, вже визначеної у владних кабінетах як майбутній переможець”, — розповів Олександр Кочетков.

Далі, за словами експерта, вони знаходять “спільну мову” чи призначають на цей об’єкт свого директора, який “за командою майбутніх власників починає банкрутити це підприємство”.

“Тобто, не шукає замовлень, а починає згортати виробництво. Не виплачує зарплату, хоча фонд під це є — його просто “виводять”. Доводиться до банкрутства. Далі приймається рішення щодо його боргів і їхнього перекладання на бюджет. Тоді потрібна компанія, яка начебто перемагає в цьому конкурсі. Після цього, домовившись із місцевою владою, міняють цільове призначення землі. І замість промислового виробництва там може з’явитися вже житлова нерухомість або бізнес-центри. Зазвичай це навіть ніяк не погоджується з Генпланом. Руйнує архітектурну, культурну та будь-яку іншу унікальність нашого міста. При цьому про людей, що працюють на заводі, ніхто не думає. Навпаки, на них не зважають”, — підкреслив експерт оборонного сектору.

На думку Кочеткова, така приватизація приносить прибутки не українцям і державі, а “якимось там бізнесменам, наближеним до влади”.

“Я нічого не маю проти приватизації, якщо є стратегічний підхід до того, що відбувається. Де цей план? Безліч депутатів-”слуг” разом із головою ФДМУ ходять на прес-конференції, постять блоги, якісь “відосікі” записують і розповідають, як все добре, що зараз від приватизації у всіх все буде добре. Але для будь-якого інвестора це не добре, це — квиток на “війну” з містом, зі столицею. Тому що ми пам’ятаємо, що завод “Більшовик” — це не тільки 36 га землі в центрі міста. Там є загальновідомий цех №5, який виходить на ту саму розв’язку, яку місцева влада ніяк не може добудувати, бо він заважає. Мерія звернулася до ФДМУ, щоби вирішити проблему, але не знайшла підтримки. Чому? Мабуть, тому, що вже визначені у владі майбутні власники хочуть мати певний козир для “торгівлі” з мерією, щоби поміняти цільове призначення цих земель. Будуть торгуватися та тиснути один на одного. Та чи на користь це киянам, місту? Ні”, — резюмував Олександр Кочетков.

Для довідки: аукціон з продажу 100% акцій АТ "Перший київський машинобудівний завод" у межах "Великої приватизації" заплановано на 27 жовтня. Стартова ціна лоту — 1,39 млрд грн.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі