Пального ще повний бак, але стрілка контролю фінансового палива вже наближається до критичної позначки. Так, понад 12 млрд дол. витрачено як валютні інтервенції лише за три останні місяці для підтримки курсу гривні. А це, між іншим, близько третини всіх зовнішніх надходжень, що очікуються поточного року. Тож варто зрозуміти, куди вітчизняна економіка рухається і як її рух впливає на пересічного громадянина України.
Пального таки не вистачає
Про це свідчать тривожні фінансові висновки, нещодавно озвучені вітчизняними високопосадовцями. Так, на початку березня перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі зазначив: «Терміново нам треба взагалі забути про будь-які невійськові видатки та ініціативи, які фінансуються за наші внутрішні ресурси…».
А перед цим наприкінці лютого застерігав і голова того ж комітету Данило Гетманцев: «Ми не можемо допустити безглуздого витрачання коштів на експерименти окремих міністрів на кшталт провального кешбеку, що дав «приріст» ВВП менше статистичної похибки. Ми повинні розтягнути гарантоване пільгове фінансування в 50 млрд дол. (кошти від G7) не на рік, а на три роки».
Схожу позицію займає голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа: «Кошти (50 млрд дол. від G7. — Авт.), які не можна використовувати на потреби оборони, потрібно розтягувати на два роки, оскільки перспективи фінансування бюджету в 2026 році далекі від ясності».
Крім того, Ярослав Железняк підрахував цифри практично гарантованих зовнішніх фінансів. Результат обчислень засвідчив, що на 2025 рік теоретично перекриті необхідні 42 млрд дол.
Щодо наступного 2026 року, то, вже за нашими оцінками, може залишитися близько 25–26 млрд дол.
При цьому Данило Гетманцев підтверджує: «Ми перебуваємо в періоді найвищої турбулентності з березня 2022 року. Підтримка України, у тому числі фінансова, стратегічним партнером не є гарантованою. Це справляє вплив і на ЄС, де починаються певні неприємні для нас політичні дискусії».
Економічний форс-мажор
Лише вектор на економічну самодостатність і, що головне, відмова від економічного популізму допоможуть уникнути масштабної фінансової аварії та дещо амортизують негативні соціально-економічні наслідки. Можна скільки завгодно займати позицію страуса, але рано чи пізно доводиться повертатися до економічної реальності. До того ж варто зазначити ще й інші знакові меседжі голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики:
- «…розраховуємо на допомогу під час перемовин про вступ до ЄС і післявоєнної відбудови, але правильним буде і те, що маємо зараз критично переглянути й консолідувати всі доступні внутрішні фінансові джерела й ресурси»;
- «…у фінансовій політиці все просто: рахувати кожну копійку. Для держави врешті жорстко припинити «тінь» та корупцію»;
- «…оцінювати роботу фіскалів та правоохоронців по факту знищення «тіні», по результату в цифрах надходжень, а не по кількості порушених кримінальних справ. Прибрати будь-яку профанацію. Тільки від роботи податкової ми маємо у 2025 році не напружуючись отримати плюс 4 млрд дол. від детінізації, а якщо напружитись — набагато більше»;
- «тотальна детінізація й економія — це те, що зараз потрібно»;
- «…для суспільства — врешті подорослішати й припинити толерувати ухилення від оподаткування, безглузді дискусії на кшталт вбивства бізнесу від додаткових 3,5% військового збору…».
Чому ж саме зараз посадовці забили на сполох? Відповідь проста: економічна реальність, особливо у світлі останніх подій, тепер інша. А ризики фінансово-економічного шоку з відповідними наслідками різко зросли.
Індикатори цунамі
Зростає макроекономічна невпевненість, існує загроза фінансового цунамі. Системи раннього попередження про катаклізми, як правило, мають обмежений час для реагування. В деяких випадках люди отримують лише 10–15 хвилин для реакції після оголошення про небезпеку стихійних лих.
А для реакції на фінансові виклики у нас, схоже, залишається 2025 рік. Так, на 2026-й кошти частково будуть, але їх недостатньо. Вже зараз потрібно терміново шукати внутрішні джерела та інструменти, які водночас не завдадуть шкоди економіці. Тим часом ціла низка макроекономічних індикаторів української економіки сигналізують про високу ймовірність серйозних негараздів:
- сальдо платіжного балансу після багатомільярдного профіциту скоротилося практично до нуля;
- співвідношення зовнішнього боргу до ВВП країни — червона шкала;
- обмінний курс — перманентна досить швидка девальвація;
- невідповідність темпів зростання золотовалютних резервів імпорту.
Ці маркери якраз і є нашими системами раннього попередження. Без адекватних дій на поступове повернення до економічної самодостатності та скоординованого здійснення антикризової політики на всіх рівнях економіки України ці індикатори — передвісники кризи можуть спрацювати.
Так, у нас величезний обсяг зовнішніх фінансів, які гарантовані на поточний рік, і це дає можливість економічно почуватися, як за день до 24 лютого 2022 року. Але це тільки поки що…
За пів кроку від фінансових негараздів
Розраховувати на «білих лебедів» у зовнішньому фінансуванні, звісно, можна, але мегаризиковано. І не лише тому, що «безліму» більше не буде. Валовий борг України — за пів кроку від фінансової «червоної кнопки». Згідно з даними Міністерства фінансів і Мінекономіки, станом на 31.12.2024 року валовий державний і гарантований державою борг України становив 166,06 млрд дол. США.
Співвідношення борг / ВВП станом на 31 грудня минулого року — понад 90%. А зараз уже значно більше. На фініші року, найшвидше, перетнемо позначку у 100% цього співвідношення, лише січень додав до зобов’язань ще мінімум 3 млрд дол.
У воєнний час міжнародні партнери, звісно, допускають розширення рамок оптимального балансу співвідношення державного і гарантованого державою боргу до ВВП (за методикою МВФ, поріг мирного часу — 60%). Тим не менш зобов’язання щодо боргової стійкості перед МВФ про поступове зменшення співвідношення борг / ВВП існують. Наразі ж рухаємося в протилежному напрямку навіть від підвищених критеріїв воєнного часу.
При цьому державний борг лише за минулий рік зріс на 20,74 млрд дол., і три чверті цього боргу — це валюта. Зауважимо, що зовнішню підтримку, за умовно оптимістичним базовим сценарієм прогнозу НБУ, буде зменшено — 2026 року орієнтовно до двох третин від обсягу поточного року, а 2027-го — вже до третини від цьогорічного обсягу.
Основними доступними інструментами контролю над фінансово-економічною ситуацією у 2025-му й подальших роках будуть внутрішні доходи та видатки. Вектор поступово змінюється.
Внутрішній акцент
Час, коли де-факто 100% соціальної складової нашого бюджету забезпечувалися зовнішніми траншами, невпинно спливає. «Бюджету в бюджеті» майже в рівних пропорціях незабаром може не стати.
Саме тому посадовці найвищих рівнів попереджають про те, що кредит від «групи семи» потрібно максимально розтягнути в часі. Стосовно найближчих реалій економіки, на жаль, залишився лише сценарій «економічно буде дуже важко». Відповідно, й на рівні особистих фінансів слід бути готовим до різних фінансово-економічних негараздів, тому необхідно берегти фінансовий ресурс і зайвих речей краще не купувати.
Утім, населення вже відчуває невеселу перспективу — серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Так, дослідження, проведене на замовлення сервісу Meest Shopping, свідчить: якщо 2023 року економили 79% респондентів опитування, то 2024-го — вже 86%. А 60% респондентів купують тільки найнеобхідніше.