Затверджений МОЗ механізм ціноутворення на інсуліни підвищить бюджетні витрати на їх закупівлю

Завдяки затвердженому Міністерством охорони здоров'я окремому механізму визначення референтної вартості для інсулінів, деякі іноземні виробники зможуть значно підвищити вартість своїх препаратів в Україні, в той час як інші отримають перевагу за рахунок більш низької закупівельної вартості.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва, посилаючись на дані дослідження ринку "PharmXplorer" /"Фармстандарт" компанії " Proxima Research, опубліковані тижневиком "Аптека".

"Аналітики тижневика "Аптека" на підставі даних системи дослідження ринку PharmXplorer/"Фармстандарт" компанії Proxima Research проаналізували реєстр референтних цін на інсуліни. Результати неоднозначні: для вітчизняних препаратів різниця між задекларованою та референтною вартістю тримається в межах 30%, а от для більшості препаратів іноземного виробництва коливається від 4 до 137%, тобто деякі іноземні виробники, завдяки затвердженому механізму, зможуть підвищити вартість препаратів, а інші одержать перевагу на ринку, завдяки нижчій закупівельній вартості", - зазначає автор.

При цьому, Самаєва вказує, що середня референтна ціна перевищує середню закупівельну майже на третину.

"Але ще цікавіші інші отримані цифри: середня референтна ціна на 28,5% перевищує нинішню середньозважену закупівельну та на 25,8% - нинішню середню ціну тендерних закупівель інсулінів. Тобто в результаті зниження ціни на інсуліни після такого реферування не відбудеться, зате бюджетні видатки на закупівлі цих препаратів гарантовано виростуть", - підсумовує автор.

Аналітик зазначає, що під кінець 2016 року МОЗ своїм наказом (№1264 від 21 листопада) затвердив окремий реєстр референтних цін на інсуліни.

"До постанови уряду про референтне ціноутворення цей документ не має жодного стосунку. Більш того, якщо в урядовому документі ціна визначається на підставі вартості препарату в п'яти країнах (Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії, Угорщині), то в наказі міністерства, який визначає вартість інсулінів, їх уже вісім (Болгарія, Молдова, Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина, Сербія). У чому логіка, за якими критеріями країни виключалися з одного документа та чому залишилися в іншому?", - задається питанням автор.

Самаєва також нагадала, що навколо закупівлі інсулінів роками діють схеми, на яких наживаються як чиновники центрального апарату, так і службовці на місцях.

Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів ввів з 1 січня 2017 року так звані референтні (усереднені) ціни на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету і бронхіальної астми.

Детальніше про проблеми медичної реформи читайте в статті Юлії Самаєвої "Тщательней надо, ребята!" Або що не так з медичною реформою" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".