Затримуючи на кордоні партії скрапленого газу СБУ "зачистила" ринок палива для нового гравця – думка

Почавши вибірково зупиняти на кордоні окремі партії зрідженого газу в рамках справи про фінансування тероризму, СБУ нейтралізувала імпортерів понад 500 тисяч тонн скрапленого газу в річному вимірі, фактично "зачистивши" ринок в інтересах нового гравця, пов'язаного з Віктором Медведчуком.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Роман Іванченко. За його словами, на початку нинішнього року СБУ почала зупиняти на митниці окремі партії зрідженого газу і шукати в них отруйні та сильнодіючі речовини. Згодом, 6 лютого, МЕРТ за ініціативою СБУ ввела стосовно ряду підприємств заборону зовнішньоекономічної діяльності, а ще через кілька днів СБУ звернулась до "Укрзалізниці" з проханням перевірити затримані цистерни з паливом на предмет технічних несправностей.

"Під прицілом спецслужби опинилося півтора десятка фірм, на які за підсумками 2016 р. припадало близько 40% імпорту скрапленого газу. Схема в точності повторює ноу-хау сумно відомого Сергія Курченка, який у 2011–2013 рр. успішно продавав український пропан-бутан за позахмарними цінами з допомогою блокування конкурентів на митниці", – констатує автор.

За словами Іванченка, відмінність полягажє лише в тому, що заробляти бенефіціари нинішньої схеми хочуть не на українському, а на російському газі.

В перелік СБУ, при цьому, потрапили, як відомі на ринку гравці, так і абсолютно нові трейдери. Всього на митниці застрягло близько 4,5 тис тонн газу і нафтопродуктів, простий яких генерує своїм власникам значні збитки.

Іванченко зазначає, що відкривши справу за статтею "фінансування тероризму", СБУ отримала можливість безперешкодно впливати на ринок, використовуючи енергетичну митницю, "Укрзалізницю", поліцію і МЕРТ. Обрана для кримінального провадження стаття, при цьому, дозволила силовикам не розкривати матеріалів справи.

Автор проводить паралелі нинішньої ситуації на паливному ринку з "війною" з експортерами волоського горіха, коли за сприяння силовиків у товарі, який йшов на експорт, шукали шкідників і паразитів.

"У випадку з горіхами все зрозуміло: проблеми експортерів вирішувалися легко - 10 тис. дол. з машини. Але в імпортерів скрапленого газу питання таким дідівським способом не вирішувалося. Понад те, кажуть газовики, такі варіанти навіть не пропонувалися. Якщо на перших етапах блокади були різні версії того, що відбувається, то на сьогодні є впевненість в одному - зачищення на митниці було проведено під нового гравця. Адже має ж хтось заповнити вакуум, що утворився", – констатує автор.

Здійснена силовиками кампанія, на думку Іванченка, переслідувала відразу кілька цілей.

"Проведена силами спецслужби воюючої країни блискуча спецоперація вирішила відразу два завдання. По-перше, нейтралізувала імпортерів понад 500 тис. т, або третини ринку скрапленого газу в річному вимірі. По-друге, був надісланий сигнал другій половині імпортерів: будете рипатися - станете наступними", – зазначає він.

Автор вказує, що на початку 2016-го швейцарська компанія Glusco Energy звернулася до АМКУ за дозволом на придбання мережі АЗС "Роснефти" в Україні (номінальний власник ТОВ "Схід"). Комітет кілька разів відмовляв, але в минулому грудні все ж дав дозвіл компанії. Glusco Energy, при цьому, є "дочкою" швейцарської Proton Energy, яка є власником контракту з російською "Роснефтью" на постачання великих обсягів дизпалива нафтопродуктопроводом Самара-Західний напрямок.

"А в січні 2017 р. стало відомо, що в компанії Proton Energy також є контракт на щомісячні поставки 45 тис. т скрапленого газу виробництва... "Роснефти". Щоб зрозуміти, наскільки це величезний обсяг, досить сказати, що найбільший імпортер за підсумками 2016 р. компанія "Надежда" привезла 120 тис. т пропан-бутану, або в середньому 10 тис. т на місяць", - зазначає Іванченко.

За його словами, в розмовах з українськими партнерами Proton Energy вже озвучила намір продати весь отриманий з РФ обсяг в Україні.

"Компанія "Глуско Україна" у лютому розпочала виставляти на торги перші лоти російського газу обсягом 9–11 тис. т. Маємо ще один збіг: проблеми в імпортерів на тлі появи нового гравця, який зумів домовити", – зазначає Іванченко.

Автор констатує, що поки компанії, які 25 років, які працюють в Україні, звинувачують у фінансуванні тероризму, в країну через недавно створені та маловідомі компанії безперешкодно йдуть сотні тисяч тонн російського дизпалива і газу від "Роснефти".

Іванченко наводить думку народного депутата Сергія Лещенка, який вважає, що до даних процесів причетні компанії, що опосередковано пов'язані з Віктором Медведчуком.

"Усе це відбувається, на моє переконання, цілеспрямовано, щоб знищити конкуренцію, посадити нового гравця, який має ім'я, і я назву прізвище Медведчук. Медведчук у цьому випадку є залаштунковим гравцем, діятиме компанія, яка прямо з ним (Медведчуком) не пов'язана, але за нею стоятиме схема Медведчука в партнерстві з чинною владою", - стверджує народний депутат.

Як вказує сам Іванченко, кандидатура Віктора Медведчука, літак якого, всупереч санкціям, безпосередньо регулярно літає з України в РФ, ідеально вписується в описану схему. Автор допускає, що Медведчук, як єдиний офіційний представник Москви в Києві, вирішив монетизувати свій вплив через торгівлю паливом.

"Хай там як, але абсолютно очевидно, що без підтримки верхнього поверху української влади не вдалося б не тільки "покарати" імпортерів, а й придбати трубу з заправками. Сама робота СБУ за "паливним" напрямом показує, що без благословення влади не текло б дизпаливо з країни-агресора бурхливими потоками. І на ринках, і в політикумі переконані: українська влада тут не тільки в темі, а й у частці", – підсумовує Іванченко.

Раніше журналісти проекту "Схеми" вже відзначали, що нові гравці на паливному ринку України, які стали імпортувати з Росії великі обсяги зрідженого газу після того, як СБУ ініціювала санкції до 16 інших фірм-імпортерів, пов'язані з Віктором Медведчуком, а також мають опосередковане відношення до корпорації Roshen.

Детальніше про практику СБУ щодо затримання на кордоні партій зрідженого газу читайте у статті Романа Іванченка "Газ зі смаком шоколаду" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".