Запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток негативно позначитися на надходженнях до бюджету у короткостроковій перспективі – експерти

Запланована на початок наступного року заміна податку на прибуток податком на виведений капітал має стимулювати інвестиції, у тому числі внутрішні, в українську економіку. Але в короткостроковій перспективі призведе до істотного скорочення податкових надходжень до держбюджету. До такого висновку прийшла німецька консультативна група, спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, пише Юлія Самаєва у своєму матеріалі для DT.UA.

Головним аргументом на користь відмови від податку на прибуток є його величезний адміністративний тиск на бізнес при мінімальному фіскальний ефект, що змушує підприємства йти "в тінь" і приховувати свої реальні прибутки. У свою чергу, штучне заниження капіталізації ускладнює доступ компаній до кредитних коштів та негативно позначається на економічній ситуації в цілому.

У той же час, податкова лібералізація в короткостроковій перспективі призведе до негативних наслідків.

"Чинний податок на прибуток в Україні є стандартним як відносно ставки, так і у визначенні податкової бази. Він навряд чи несе якісь особливо шкідливі економічні наслідки сам по собі. Ключові проблеми, пов'язані з податком на прибуток в Україні, - це великі, можливо, незаконно сформовані, збитки попередніх періодів та недостатня здатність податкових органів контролювати правильність нарахування податку", - відзначають німецькі експерти в резюме свого дослідження.

На їхню думку, основний недолік системи - це адміністративна та фінансова навантаження на підприємства, викликана, крім іншого, частими податковими перевірками. Нерідко візити податківців в буквальному сенсі зупиняють роботу в головному офісі компанії і призводять до нарахування невиправданих податкових зобов'язань, які важко оскаржити через таку ж далеку від ідеалу судову систему.

За прогнозами авторів проекту, введення податку на виведений капітал призведе до збільшення інвестицій і зниження адміністративного тиску. Він передбачає 15-процентну ставку оподаткування на виплати дивідендів і 20-відсоткову ставку для прирівняних платежів, до яких відносять ризикові операції, пов'язані з ухиленням від сплати податків.

"Мабуть, нерозподілений прибуток компаній, переставши бути об'єктом оподаткування, збільшить грошові резерви підприємств і сприятиме інвестиціям. Цілком можливо, доступ компаній до кредитів теж покращиться, оскільки фірми вже не імітуватимуть збитковість заради зниження податкового навантаження, одночасно занижуючи свою платоспроможність", – зазначає автор публікації.

Поточні оцінки експертами з Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, українських і зарубіжних дослідниками негативного короткострокового впливу податкових змін на бюджетні доходи суттєво різняться.

"Впевнені в позитивних змінах в середньостроковій перспективі, автори реформи забувають, що до неї ще треба дожити, а перші роки реформи вимагають чималих компенсаторів. Мінфін готовий їх шукати, тим більше що скорочення видаткової частини бюджету - це ніби як давній пріоритет нової влади. Ось тільки охочих реально зменшити бюджетні апетити заради успіху реформи немає", – резюмує автор.

Детальніше про запровадження податку на виведений капітал (розподілений прибуток) і відмову від податку на прибуток, їх адміністрування та вплив на українську економіку читаєте у матеріалі Юлії Самаевой "Прибуткові страсті" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".