Замість зруйнованих війною домівок українці можуть отримати житло на 30 відсотків дешевше - експерти

Компенсація за зруйноване житло може виявитися суттєво меншою від реальної вартості квартири, приблизно на третину. На це звернув увагу юридичний радник Transparency International Ukraine Андрій Швадчак, пише UBR.ua.

Експерт наголошує, що уряд не змінював підхід до визначення опосередкованої ціни з 2005 року, через що вона має мало спільного із реальними цінами на ринку. За даними на жовтень, найдорожчий квадратний метр, на думку Мінрегіону, був у Києві – 22,8 тис. грн. У тому самому місяці середня ринкова вартість 1 кв. м на первинному ринку столиці, згідно з даними порталу "ЛУН", становила 49 тис. грн.

За найлояльнішими (стосовно до Мінрегіону) підрахунками та висновками, міністерство занижує вартість квадратного метра нерухомості приблизно на 30%, каже юрист.

"Так що навряд чи варто розраховувати на якісне та сучасне житло, придбане за рахунок Фонду (Фонд ліквідації наслідків військової агресії, - ред.)", – резюмував Швадчак.

Крім того, влада також розглядає можливість обмеження суми компенсації за зруйноване житло не лише за вартістю квадратного метра, а й за кількістю квадратних метрів. Іншими словами, навряд чи держава компенсуватиме громадянам повну вартість розкішного будинку чи дорогої квартири.

"Я припускаю, що компенсацією може повністю не покриватись будівництво великих приватних будинків… Бюджет не гумовий, а держава має забезпечити справедливість при наданні компенсацій. Тому щось може взяти на себе, а щось – ні", - висловив свою думку президент Конфедерація будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе.

На думку адвоката та експерта ринку нерухомості Юрія Брикайла, Кабмін так чи інакше обмежить розмір компенсації – шляхом заниження оцінки вартості знищеного майна чи іншими методами.

"Якщо підняти компенсації до ринкових цін, то не буде розуміння, звідки такі, як на мене, неймовірні суми взяти. У такому разі всім компенсацій може не вистачити", - вважає Брикайло.

Водночас у відповіді на журналістський запит народна депутатка Олена Шуляк нагадала, що кошти Фонду – не єдині, за рахунок яких фінансуватиметься програма. І наголосила, що розмір компенсації не може залежати від джерел грошового покриття – "це суперечить положенням закону та самої його суті, яка полягає у справедливих компенсаціях громадянам".

Шуляк додала, що оцінка вартості квадратного метра житла, на підставі якої буде розрахована сума у житловому сертифікаті, не буде пов'язана з методикою Мінрегіону. На початок дії закону уряд має запровадити спеціальний порядок оцінки. Хоча його розробка ще перебуває у процесі.

Шуляк вказала критерії, на підставі яких він прийматиметься.

Так, розглядається питання визначення вартості 1 квадратного метра, враховуючи вартість відтворення 1 квадратного метра подібного житла. Така вартість враховує особливості типу та конструктиву знищеного житла, соціально-культурний, промисловий потенціал населеного пункту, його місце у системі розселення в країні та ліквідності району у місті (якщо йдеться про міста з населенням понад 500 тис. осіб), тобто метою документа є встановлення такої вартості 1 квадратного метра, яка буде максимально наближена до ринкової.

Нагадаємо, на сьогодні вже подано понад 300 тисяч заявок на компенсацію на 23 млн кв. м.

Якщо виходити з уже поданих заявок, то навіть при оцінюванні вартості квадратного метра за діючою методикою Мінрегіону, згідно з якою середня ціна квадрата по Україні становить приблизно 20 тис. грн, необхідне фінансування програми обчислюватимуться сотнями мільярдів гривень.

Якщо ж видавати компенсації за ринковою вартістю житлоплощі на первинному ринку, то бюджет програми може перевалити й за трильйон гривень.