Закупівельні ціни на молоко наблизилися до "стелі". Далі - тільки втрата конкурентоспроможності

Серед причин такого становища в молочній галузі, серед іншого, недооцінка приватного сектора. Про його значення в загальному виробництві молока свідчать розрахунки експерта аграрного ринку Інни Іллєнко. Згідно з ними, на переробку за перший квартал нинішнього року від сільгосппідприємств надійш­ло трохи більше молока, ніж торік. Але оскільки їхня питома вага менша, ніж приватників, котрі в цей період зменшили поставки, то й загальний показник галузі виявився негативним. На переробку, порівняно з минулим роком, молока надійшло за квартал менше на 3,1%.

Звідси випливає обґрунтований висновок: скасування колишнього порядку дотацій шляхом субсидування закупівельних цін на сире молоко, який був прийнятний і для виробників, і для переробників, відіграло різко негативну роль. Насам­перед тому, що кошти держпідтримки, які раніше йшли безпосередньо в молочну галузь і за будь-яких обставин залишалися в ній, тепер через спец­фонд «розпорошуються», надходять не тільки в молочне скотарство, а й у птахівництво, свинарство, тобто в галузі більш благополучні, які мог­ли б розвиватися самотужки. У результаті для збереження та розвитку галузі, яка залишилася без підтримки, є ледь не єдиний вихід - підвищення закупівельних цін. Але, знову ж таки, це шлях у нікуди.

Детальніше читайте в свіжому випуску "Дзеркала тижня. Україна" в статті Надії і Еліанди Гоцуєнко "Катастрофічні плоди "молочного прориву"".