Законопроект про порти залишає конфлікт інтересів між державою і приватними операторами

Глобальний мінус нинішнього законопроекту «Про порти», який багато років лежить у Верховній Раді, в тому, що він не передбачає поділу адміністративної та господарської функцій у портах, тим самим залишаючи конфлікт інтересів між державою і приватними операторами.

«Продаж портів, безумовно, дасть інвестиції. Але тільки за умови чіткого розподілу адміністративних і комерційних функцій. Порти повинні бути приватними. Потрібні концептуальні зміни, які дозволять чітко визначити в них роль держави і приватного бізнесу. За державою - забезпечення безпеки мореплавства. Не більше того. А управління майном і виконання комерційних операцій мають бути в приватних компаніях», - пояснив DT.UA член комітету Верховної Ради з транспорту і зв'язку Віталій Корж.

На думку експерта Центру політичного і економічного аналізу Ірини Кави, зміни в законодавстві давно назріли. Вони необхідні перш за все для встановлення прозорих правил ведення портово-транспортного бізнесу та ліквідації корупційних схем на державних підприємствах.

Необхідний законопроект, який став би «локомотивом» реформ у портовій галузі, сигналом для великих інвесторів, який би лібералізував підходи держави до відчуження або управління інфраструктурою портів.

Він повинен відповідати останнім тенденціям розвитку приватно-державного партнерства, закріпленим в однойменному законі. Такий закон також має визначити межі дозволеного для приватного бізнесу в портовій галузі, зрозумілі правила гри для всіх суб'єктів ринку. І найголовніше - запустити механізми, що дозволяють Україні конкурувати з іншими країнами-транзитерами.

На жаль, нинішній законопроект «Про порти» потребує доповнення, впевнена експерт. «У першу чергу в портах треба розділити два напрямки. Перше - адміністрування порту, яке має залишатися у держвласності. А інший напрямок - комерційний потрібно однозначно роздержавити і залучити туди інвесторів», - говорить І.Кава. За її словами, це європейський досвід, який має застосовуватися в Україні.

Галузеві експерти зазначають, що українське законодавство має певну специфіку навіть у визначенні поняття «порт». Відповідно до ст. 73 КТМ України, морським портом є державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також для перевезення вантажів і пасажирів на належних порту суднах.

Відповідно до Міжнародної конвенції та статуту про режим морських портів, портами є всі гавані, які нормально відвідуються судами. Проект директиви Європейського парламенту та Ради «Про вільний ринковий доступ до портових послуг» визначає морський порт як зону території та акваторії, на якій розміщуються споруди, обладнання тощо для забезпечення в основному приймання суден, їх навантаження і вивантаження, зберігання, прийняття та доставок вантажів наземним транспортом, посадок і висадок пасажирів.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Рубцова «Час півзаходів канув у минуле. Портова галузь потребує масштабної реформи».