Закон про віртуальні активи: НКЦПФР перетворила починання прогресивного Мінцифри на тяганину з корупцією та лобізмом – експерт

Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) уповільнює прогресивні починання Міністерства цифрової трансформації в запровадженні законодавства про віртуальні активи, заявив економіст Олександр Кошовий у статті «Що не так із законом про віртуальні активи?»  

«Закон ухвалений з умовою, що набирає чинності після прийняття змін до Податкового кодексу в частині оподаткування обігу віртуальних активів. Здавалося б, визначаймося та працюємо. Тим паче що Україна ж є одним із лідерів у цьому сегменті, й дуже не хотілося, аби підтвердилася гіпотеза, що починання дійсно прогресивного Мінцифри були перетворені Нацкомісією з цінних паперів на традиційну для них тяганину з усіма ознаками неприкритого лобізму, корупції та обдурювання іноземних партнерів. На жаль, гіпотеза підтвердилася більш ніж. Результат для держави - втрачені роки на шляху до цивілізованого суспільства інвесторів», - йдеться у статті.

Автор звертає увагу на те, як відповідний процес відбувається в Європейському Союзі: «Протягом кількох років створюється проєкт регламенту, який покликаний врегулювати питання, пов’язані з правовим режимом, обігом і регулюванням ринку віртуальних активів. Наразі його текст узгоджено та планується відповідне затвердження. Все по порядку: спочатку збалансування та вивірення всіх аспектів з їхнім публічним обговоренням, потім ухвалення, після цього - практичне застосування. Всіма мовами ЄС, до речі». 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Криптовалюти назвали головною причиною банкрутства американського SVB — Bloomberg

За словами експерта, якщо НКЦПФР уже взялася за регулювання ринку віртуальних активів й оголосила себе профпридатною в цій царині організацією, то тоді треба було б:

• одразу, а не через рік, оголосити про невідповідність прийнятого закону про віртуальні активи вимогам ЄС і про необхідність внесення до нього змін;
• напрацювати ці зміни;
• одночасно зробити проєкт поправок як до податкового та іншого законодавства, так і до профільного закону;
• обговорити це все, узгодивши дії з партнерами, які йдуть цією ж дорогою, бо й ринки ми маємо якщо ще не спільні, то вже дотичні;
• ухвалити все одночасно разом з європейськими парламентаріями.

«Ухвалення єврорегламенту очікується у квітні. Професіоналам вистачило б року для досягнення євроорієнтиру, але… Але тільки в грудні 2022 року відбулося засідання, на якому НКЦПФР нас обнадіяла, що «активно працює з міжнародними колегами».  У січні 2023-го розказали, що продовжують працювати. При цьому вже наче розуміли, що сам профільний закон потребує змін, але на самих змінах не концентрувалися, хоча будь-яка робота без них сенсу взагалі не має», - констатував економіст.