За допомогою санкцій ніколи не вдавалося зупинити війну — експерти

Чи може рекордна інфляція та дорога нафта вплинути на рівень підтримки України Сполученими Штатами? Нафта перетворюється на супротивника Путіна? Кому гірше від санкцій?

Ці та інші питання Радіо Свобода обговорювало з економістами Стівом Ханке, Андерсом Аслундом, у минулому радниками урядів кількох країн, та Річардом Еріксоном, фахівцем із Росії зі Східно-Каролінського університету.

13 липня американські фінансові ринки відреагували різким падінням курсів акцій на приголомшливу новину: у червні інфляція піднялася в країні понад 9 відсотків, уперше за 40 років. В оприлюдненому днем пізніше економічному прогнозі Євросоюзу йдеться про те, що середньорічна інфляція в Європі може досягти майже 8 відсотків.

Причина інфляції насамперед у надлишку грошової маси

Європейські представники назвали російське вторгнення в Україну ключовим чинником, який наразі загрожує європейській економіці. Президент США Джо Байден ув'язав російський напад на Україну та західну реакцію на нього з різким стрибком вартості бензину. За словами президента, це ціна протистояння агресії. Але чимало економістів кажуть, що то натяжка. Головна причина інфляції полягає в іншому:

– Інфляцію можна пояснити лише однією причиною – надмірним зростанням грошової маси внаслідок дій Федеральної резервної системи, що стимулювала економічне зростання у США, – каже Стів Ханке. – З лютого 2020 року грошова маса збільшилася на 41 відсоток, тоді як валовий національний продукт у номінальному значенні зріс лише на 12 з половиною відсотка. Цей гігантський розрив обіцяє порівняно високу інфляцію на рівні 6–7% упродовж найближчих двох років.

Війна продовжується, але ціни на нафту впали

Різкий стрибок цін на нафту, на думку Стіва Ханке, можна було частково пояснити війною в Україні, але їхнє падіння останніми тижнями доводить, що енергетичні санкції проти Росії не визначають світові ціни на нафту:

– Санкції проти Росії та війна в Україні були одним із важливих факторів, що спровокували ривок цін на нафту... Але незважаючи на це, нафта за останній місяць подешевшала на 20%. Головна причина – очікування рецесії у Сполучених Штатах та єврозоні та, відповідно, падіння попиту на нафту. Мало того, є великі побоювання щодо зниження темпів економічного зростання у Китаї....Ціни на нафту відображають саме ці прогнози.

Проте, на думку професора Ханке, висока інфляція та дорожнеча енергоносіїв може у найближчому майбутньому відбитися на рівні підтримки України та бажанні нарощувати санкційний тиск на Кремль:

– Я досить уважно вивчав спроби використання економічних санкцій у різних ситуаціях та дійшов висновку, що немає свідчень того, що санкції працюють. З їхньою допомогою, наприклад, ніколи не вдавалося зупинити війну. Лише в окремих випадках застосування санкцій призводило до зміни поведінки країн, які стали їх об'єктом. У російському випадку санкції, без сумніву, завдали дуже відчутного економічного удару по Росії, але вони завдають сильного удару і по Європі. Санкції сприяли зростанню цін на нафту, і якщо виходити з того, що російський експорт нафти і газу залишається приблизно на рівні минулого року, то експортна валютна виручка Росії внаслідок санкцій навіть зросла, незважаючи на те, що Росія продає свою нафту Китаю, Індії та іншим країнам із значною знижкою. Так, санкції руйнівні для російської економіки, але зараз, як не парадоксально, Росія отримує більше доходів від експорту енергоресурсів, ніж раніше. Зважаючи на все, Захід продовжить нарощувати тиск, використовуючи санкції, але поки що цей підхід не дає відчутних результатів і допомагає Путіну згуртовувати росіян під гаслом боротьби із зовнішнім ворогом. І я не виключаю, що через якийсь час ця рішучість західних столиць продовжуватиме і посилюватиме тиск на Кремль видихнеться.

Обсяги продажів російської нафти скоротилися на 40 відсотків

– Чи може ця нова ситуація вплинути на рівень допомоги Україні?

- В принципі так. Ми можемо бачити зараз, що Європа не дуже багато дає Україні, але США поки що дуже.

– І все ж таки можна сказати, що експорт російської нафти, який триває, незважаючи на спроби обмежити його, створює для Кремля і Володимира Путіна подушку безпеки чи йому таки загрожує якась небезпека?

– Зараз Росія отримає більше доходів через високу ціну на нафту, але обсяги продажу нафти скоротилися приблизно на 3 мільйони барелів на день. Якщо Росія раніше експортувала близько 7,5 мільйонів барелів на день, це означає, що 40 відсотків російського експорту втрачено. Нині ціни високі і ця втрата не помітна, але це, певно, довго не протримається. Захід скорочує закупівлі, захід хоче зменшити прибутки Росії, для цього є різні можливості. Заборона експорту технологій, щоб розвивати видобуток нафти у Росії, – це важливий чинник.

Профіцит платіжного балансу та різке зміцнення рубля – це не стабілізація, а хаос!

– Ви кажете, що Кремль намагається отримати якнайбільше доларів в очікуванні падіння доходів від експорту енергоресурсів внаслідок санкцій. Але постає питання, наскільки ці нафтодолари йому реально допомагають? Адже закупити на них у західних країнах він практично нічого не може через експортні обмеження, точно не може отримати озброєння або комплектуючі деталі для виробництва своєї зброї.

– Це інша сторона. Згідно зі статистикою, імпорт із країн, які запровадили санкції, знизився на 60%, із країн, які не запровадили санкції, як Китай – на 40%, у середньому — на 50 відсотків. Це означає, що Росія має великий профіцит платіжного балансу, тому курс рубля підвищується. Нічого хорошого в цьому немає, це означає, що робити бізнес у Росії невигідно. З іншого боку, це є свідченням повної дезорганізації економіки. Як можна працювати з економікою, де 10 березня курс рубля був 136 рублів за долар, останнім часом від 55 до 60 рублів? Цю повну дезорганізацію економіки Кремль називає "стабілізацією". Стабілізація – це коли валютний курс стабільний, ніколи не вагається як божевільний.

Росія не зможе виробляти нові сучасні танки – санкції

– Андерсе Аслунду, головне питання: чи залишається у Росії потенціал для продовження війни в Україні. Коментатори кажуть, що Кремль майже не мав точних озброєнь, що в Україні знищено значний відсоток російських сучасних танків. Як ви вважаєте, чи великий запас міцності Росії? Наскільки у цьому сенсі ефективні санкції?

– Скільки Росія може виготовити танків на рік? Насамперед вважалося, що 250. Зараз – нічого, через те, що електроніки немає. Тоді питання: скільки можуть модернізувати старих танків? Достатньо багато. Наскільки вони будуть ефективними? Не дуже. Росія має тисячі старих танків, переважно Т-62 і Т-72, які не дуже ефективні, досить слабкі, можна їх трошки модернізувати, але українці їх у величезних кількостях знищать. Далі – ракети. Росія має мало сучасних ракет. Схоже, що вона використовувала вже більшу частину свого арсеналу. Насправді, дивно, що вони не закінчилися раніше. Сила Росії у тому, що вона має величезну кількість старої радянської артилерії, яка дуже ефективна, але руйнівна. Це означає, що вони більше бомбардують цивільних, ніж військових цілей. Українці зараз мають дуже обережні американські ракети, особливо HIMARS. Вони знищують склади боєприпасів Росії. Це виявляється досить ефективно. Для порівняння: Росія вбиває мирних жителів, українці б'ють із військових цілей. Головна мета санкцій проти Росії зараз – це послабити військову силу Росії, щоб Путін не міг перемогти у війні. Це не короткострокова ціль – це середньострокова мета.

Росія - це дуже маленька частина загальноєвропейської економіки, яка не має великого значення для Європи, крім кількох видів сировини

– Середньострокова мета – означає затяжне протистояння та жертви з боку європейських країн. Кремль, як відомо, переконує росіян, що Європа непомірно страждає від власних санкцій, від розриву комерційних зв'язків з Росією. Якщо ухвалювати ці заяви за чисту монету, то в Кремлі вірять, що ці жорстокі санкції довго не протримаються. До речі, Стів Ханке теж каже, що санкції, принаймні енергетичні, б'ють болючіше Європою, ніж Росією.

- По-перше, це неправда. Якщо ми дивимося на ВВП Європи – це приблизно 20 трильйонів доларів, Росія – це півтора трильйона доларів, зараз, мабуть, лише трильйон доларів. Це означає, що Росія – невелика частина загальноєвропейської економіки, яка має значення для Європи, крім кількох видів сировини. Навіть для Німеччини торгівля з Росією – це приблизно 2 відсотки загальної торгівлі. Російська економіка невелика, крім газу та нафти, має дуже мало значення для європейської економіки. Є чимало зауважень щодо санкцій, мої колишні колеги з вашингтонського інституту Петерсона провели дослідження. Приблизно 30 відсотків усіх санкцій досягають своєї мети. Відмінний приклад тут – це санкції проти Південної Африки. Найгірші санкції – це коли тільки одна країна їх запроваджує і коли вони надто спільні. Найкращі санкції – це коли досить точна мета і взаємодіють багато країн. Зараз у санкціях проти Росії беруть участь напрочуд багато країн, які представляють більше половини світової економіки, – це має величезне значення.

Герхард Шредер справжній зрадник, який працював у Німеччині за Путіна

– Але торгівля з Росією – це одне, а давня ставка на російські енергоресурси – інше. Офіційні особи Євросоюзу визнають, що за зниження та відмову від імпорту російських енергоресурсів Європа розплачується підвищенням цін на газ, електрику, зараз навіть передбачають, що наслідки російського вторгнення в Україну можуть негативно позначитися на рівні економічного зростання в Європі,

- У Німеччині була дуже погана енергетична політика в основному через те, що Герхард Шредер по-справжньому зрадник, який працював у Німеччині за Путіна після того, що він пішов з посади канцлера. Італія – це наступна країна, яка дуже залежить від енергії Росії через те, що Берлусконі був бізнес-партнером Путіна. Здебільшого ми тут бачимо результати корупції, якщо не з погляду закону, то з моральної точки зору. Але є приклади Франції, ядерна енергія якої чудово працює, схожа ситуація в Бельгії та Швеції, яка ніколи не імпортувала газ із Росії через національну безпеку. Німеччина та Італія не думали про це. Інша справа країни Східної Європи, які не мали змоги обирати. Але ми бачимо: балтійські країни, Польща давно вирішили позбутися російської енергетичної небезпеки, вони зараз у добрій формі. Угорщина – це інша справа, там маємо корупційний вплив Росії на економіку країни. Але, скажімо, Іспанія, Португалія, Англія дуже непогано виглядають.

Усього 8 систем HIMARS – це дуже мало

Доходи від нафти все ж таки відчутно допомагають Кремлю вести війну в Україні і дають надію, швидше за все ілюзорну, кремлівському керівництву, що йому вдасться дочекатися моменту, коли підтримка Києва Заходом ослабне, вважає Річард Еріксон:

– Виживання Путіна залежить від інших факторів, від внутрішньоросійських більшою мірою, ніж стан бюджету Російської Федерації. Я думаю, що ці гроші підтримують війну, тому що можна найняти добровольців, щоб воювати там, вони одержують гроші на рівні американських солдатів, а не на рівні російських. Купувати багато що можна в Китаї, Ірані, наприклад, безпілотники. Долари не допомагають російській економіці у тривалій перспективі. У короткостроковому часі вони допомагають виживати, поки Захід вороже ставиться до Росії у власних очах Путіна. Він вважає, що Захід незабаром перестане бути готовим приносити жертви заради допомоги Україні. Справді, Сполучені Штати довго розмірковують про постачання озброєнь, обмірковуючи, чи можна дати такі далекобійні снаряди, артилерію тощо. Начебто б бояться образити Путіна надто різкими діями.

– Навряд чи це можна назвати страхом, це побоювання щодо поширення війни на територію Росії, чого явно у Вашингтоні не хочуть. Але при цьому загальний рівень підтримки України і фінансами та зброєю перевищив п'ятдесят мільярдів доларів. Гігантські гроші.

– Вони справді дають долари, публічно оголошують про це, але дуже повільно насправді приходить зброя, обладнання. Наприклад, наскільки я розумію, лише 8 систем HIMARS – це дуже мало. Боєприпаси в Україні витрачають у кілька разів швидше, ніж їх постачають, навіть звичайнісінькі. Російська армія має запаси Радянського Союзу, це не найсучасніша, проте дуже небезпечна і ефективна в тій війні, яка ведеться, зброя. Я підозрюю, що Захід не дуже довго підтримуватиме Україну на нинішньому рівні.

Санкції мають ефект у середній та віддаленій перспективі. Вони послаблюють економіку в Росії, але повільно

– Щодо Сполучених Штатів, жодних ознак можливого скорочення такої підтримки, наскільки я розумію, немає. У цьому санкції проти Росії постійно розширюються. Їхня ефективність піддається сумніву, оскільки поведінки Путіна вони не змінили і нищівного удару по російській економіці вони не справили. Ви вірите у силу санкцій?

– Санкції – такий інструмент, який має ефект у середній та віддаленій перспективі. Вони послаблюють економіку у Росії, але повільно. За рік-два, скажімо, це матиме дуже помітні наслідки для російської економіки, а протягом 6–12 місяців не помітно, можна заміщати майже все, що потрібно. Але в майбутньому, будучи об'єктом санкцій, відрізана від сучасних технологій Росія просто не зможе розвиватися. Я вважаю, що головну роль у змінах відіграє російська еліта. Якщо вона вирішить, що Путін насправді знищує Росію та їхнє майбутнє, тоді, можливо, ці люди вдадуться до якихось дій, які чи то видалять Путіна від реальної влади, залишивши його формальним лідером, чи приберуть його. Я думаю, що неможливо переконати його змінити свою політику, свою лінію та просто припинити війну. Обставини насправді змінюються для Росії і не на краще. Тож через деякий час, рік чи більше, становище стане нетерпимим, і тоді щось станеться.