З кишень населення виймуть 3,4 млрд грн на газові лічильники

Таким чином, газові лічильники для блага населення збираються встановити за рахунок самого населення, пише у своїй статті для ZN.UA директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко.

Автор нагадує, що Верховна Рада минулого тижня прийняла закон «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», яким зобов'язала всіх споживачів газу, окрім населення, встановити лічильники до 1 квітня 2011 року. Що стосується населення, то споживачі газу для опалення зобов'язані встановити лічильники до 1 січня 2012-го.

«Здійснити це дуже нескладно, тому що на сьогоднішній день 97,5% таких сімей вже мають лічильники. Ті, у кого є водонагрівальні котли (бойлери), зобов'язані встановити лічильники до 1 січня 2016 року (зараз рівень забезпеченості - 25,3%), а інші, у кого тільки газові плити, - до 1 січня 2018-го», - пише автор.

У пояснювальній записці до проекту закону сказано, що близько 4 млрд кубометрів, або 20% газу, що йде на потреби населення, споживається без лічильників. При цьому норма споживання - 9,8 кубометра на людину в квартирі з газовою плитою і 23,6 кубометра в будинках, де є водонагрівальні котли. Всі ці норми, на думку експертів, явно завищені, тому що були прийняті ще в 1996 році (постанова КМ України від 8.06.96 р. № 619), коли в більшості будинків стояли «совкові» плити і водогрейкі (з відповідними ККД ), а не сучасні Gorenje або Siemens.

«Наявність завищених нормативів на газ приводить до того, що облгази можуть «хімічити» з нібито спожитим, але й реально сплаченим газом, продаючи його по другому разу. Прибуток від таких операцій у масштабах України оцінюється в 200-300 млн дол щорічно. Тому мета прийняття закону виглядає, на перший погляд, благородно. Подивимося, як збираються досягти її на практиці. По-перше, з населення, виявляється, вже давно знімають 60 млн грн щорічно у вигляді «цільової надбавки на встановлення лічильників» у тарифі на газ. По-друге, пропонується додатково збирати для цієї мети щорічно по 430 млн грн до 2018 року», - зазначає директор «Інституту міста».

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Олександра Сергієнка «Млинці і ластівки житлово-комунальних реформ».