«Перевезення спеціальних вантажів здійснюється залізничним транспортом, у прямому сполученні без перевантаження, територіями Російської Федерації, Словацької Республіки й України», - зазначено в угоді.
Крім того, транзит здійснюватиметься як з Росії до Словаччини, так і зі Словаччини до Росії.
Обов'язковою умовою для здійснення перевезень спеціальних вантажів у рамках цієї угоди є наявність контрактів, які укладають відповідні юридичні особи Російської Федерації й Словацької Республіки.
Угодою передбачено, що відпрацьоване ядерне паливо має супроводжувати озброєна охорона протягом усього шляху прямування. Забезпечення охорони свіжого ядерного палива й інших спеціальних вантажів регламентується законодавством держав Сторін.
Пунктами зміни охорони й передачі відповідальності за охорону транспорту із спеціальними вантажами є українські залізничні станції Чоп, Хутір-Михайлівський і Куп'янськ-Сортувальний.
Відповідальність за ядерну шкоду в порядку, передбаченому Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, покладено: при перевезенні спеціальних вантажів з території Російської Федерації на територію Словацької Республіки - на російський оператор до моменту передачі спеціальних вантажів словацькому оператору, на словацький оператор - з моменту прийняття спеціальних вантажів від російського оператора в пункті, зазначеному в контракті; при перевезенні спеціальних вантажів з території Словацької Республіки на територію Російської Федерації - на словацький оператор до моменту передачі спеціальних вантажів російському операторові, на російський оператор - з моменту прийняття спеціальних вантажів від словацького оператора в пункті, зазначеному в контракті.
Російська Сторона або Словацька Сторона гарантує відшкодування витрат для своїх операторів, пов'язаних з ліквідацією наслідків ядерного інциденту (аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, які здійснюватимуть у разі виникнення ядерного інциденту й спрямовані на рятування життя й збереження здоров'я людей, зниження розмірів матеріальних втрат і збитків, завданих навколишньому природному середовищу, а також на локалізацію району ядерного інциденту, припинення дії характерних для нього небезпечних факторів). Зазначені витрати відшкодують у місячний термін з дати визнання Російською Стороною або Словацької Стороною фінансових вимог Сторони, на території держави якої сталася аварія, якщо Сторони не домовляться про інше.
У разі ратифікації угоди термін її дії становитиме 10 років. У подальшому її дія автоматично подовжуватиметься на наступні 10-річні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить по дипломатичних каналах депозитарію не менш ніж за 12 місяців до завершення періоду дії цієї Угоди, про свій намір припинити її дію.