Введення Нацбанком режиму гнучкого інфляційного таргетування забезпечить макрофінансову стабільність – економісти

Введення Національним банком України монетарного режиму гнучкого інфляційного таргетування є найбільш раціональним рішенням для забезпечення макроекономічної стабільності та підвищення конкурентоспроможності української економіки.

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть економісти Тетяна Богдан та Ольга Шпенюк. Автори відзначають, що сьогодні НБУ і МВФ в рамках програми EFF по кредитуванню України виступають прихильниками режиму чистого інфляційного таргетування (ІТ), що спирається на дію процентного каналу монетарної політики.

Міжнародне експертне співтовариство, однак, виділяє кілька вагомих негативних факторів, що перешкоджають успішному використанню ІТ у країнах з ринками, що формуються, до числа яких повною мірою відноситься і Україна.

"Оцінюючи адекватність цього режиму для країн з низьким і середнім рівнем доходів, міжнародна експертна спільнота виокремлює п'ять вагомих негативних факторів, які перешкоджають успішному запровадженню ІТ у країнах зазначеної групи: неякісний фінансовий менеджмент публічного сектора; нерозвинутий фінансовий ринок; низький рівень довіри економічних агентів до грошово-кредитної політики; значна доларизація; висока чутливість економіки до динаміки міжнародних потоків капіталу. Навіть якщо не заглиблюватися у детальний аналіз перелічених факторів, можна сказати, що в Україні всі вони присутні, а тому перехід до режиму повноцінного інфляційного таргетування є більш проблематичним, ніж здається на перший погляд", – йдеться в статті.

Фахівці відзначають, що згідно з їх розрахунками, чисте придбання зовнішніх активів резидентами України в формі грошей і депозитів сумарно за 2003-2014 рр. склало 83,98 млрд доларів, в той час як доларовий еквівалент грошової маси М3 лише в жовтні 2016 р. становив 37,63 млрд дол.

" Тобто на сьогодні сума накопичених суб'єктами економіки України активів у ВКВ (які частково перебувають усередині країни, а частково виведені з України) перевищує обсяг наявної грошової маси М3 приблизно в 2,2 рази", – підсумовують автори.

Богдан і Шпенюк, посилаючись на експертів МВФ, вказують, що введення режиму чистого інфляційного таргетування в долларизованих економіках ускладнене через сильний вплив обмінного курсу на реальні та фінансові змінні. Саме тому в долларизированих економіках монетарна політика, інструментарій якої не поширюється на управління валютним курсом, демонструє низьку ступінь дієвості.

Фахівці посилаються на практику мультитаргетування, яка здобула значну популярність серед центробанків світу після кризи 2008-2009 рр. У рамках даного режиму цілі щодо інфляції поєднуються з іншими цілями, такими як обмінний курс, фінансова стабільність тощо

Так, в рамках режиму ІТ, центробанк може керувати валютним курсом за допомогою стерилізованих валютних інтервенцій, які передбачають викуп або продаж іноземної валюти, монетарні ефекти яких компенсуються викупом або продажем цінних паперів.

"У такому разі можна говорити про застосування спеціального режиму ІТ - "замаскованого (еклектичного, змішаного, гнучкого)", який передбачає одночасно з ціллю по інфляції наявність двох або більше інших цілей монетарної політики. Такий режим може розглядатися як перехідний, що дає органам влади час для підготовки ключових елементів, необхідних для повноцінного впровадження інфляційного таргетування", – зазначають економісти.

Автори підкреслюють, що в умовах України застосування подібної практики для вирівнювання стрибків обмінного курсу і стримуванні панічних настроїв на ринку, дозволить зміцнити грошово-кредитну систему і послужить цілі підтримки макрофінансової стабільності.

"Позитивна роль політики регульованого валютного курсу у період підготовки інфляційного таргетування у таких країнах, як Україна, полягає ще й у такому: якщо ЦБ ефективно управляє обмінним курсом, то рівень довіри до нього з боку економічних агентів посилюється, і це створює відповідні умови для переходу до режиму ІТ", – підсумовують вони.

Нагадаємо, за даними Держслужби статистики, споживчі ціни в Україні в листопаді 2016 року порівняно з жовтнем зросли на 1,8%. За даними статистичного відомства, річна інфляція (до листопада минулого року) сповільнилася до 12,1% (з 12,4% місяцем раніше).

Детальніше про переваги режиму гнучкого інфляційного таргетування читайте в статті Тетяни Богдан та Ольги Шпенюк "Таргетування стабільності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".