«ВТБ Лізинг» монополізувала ринок вагонного литва в Україні

Поділитися
© ljplus.ru
Російська компанія «ВТБ Лізинг» монополізувала ринок вагонного литва в Україні. Про це в ході колегії в Мінпромполітики заявив голова правління ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Євген Хворост.

Російська компанія «ВТБ Лізинг» монополізувала ринок вагонного литва в Україні. Про це в ході колегії в Мінпромполітики заявив голова правління ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Євген Хворост. На його думку, сьогодні основною проблемою українського вагонобудування є ситуація на ринку важкого литва для виготовлення колісних візків вагонів. «Так вийшло, що російська компанія «ВТБ Лізинг» викупила все наше литво. У результаті йде диктат цін на литво, що на тлі стабільних цін на вагони не дає нам заробітку. Якщо в 2008 році завод виготовив 6 тисяч вантажних вагонів і заробив 400 мільйонів грнивень чистого прибутку, то цього року ми виробимо 9 тисяч вагонів, але й половини такого доходу не отримаємо. Для порівняння скажу, що якщо привезти вагонокомплект із США, то він обійдеться нам у 9 тисяч доларів, тоді як у нас «за забором» він коштує 12 тисяч 600 доларів. Ми зверталися в Антимонопольний комітет, але рішення ніякого немає, а монополія є», - зазначив Хворост. При цьому, за словами Євгена Хвороста, ситуація на ринку вагонного литва ускладнюється проблемами з імпортом аналогічної продукції. «Ми намагаємося розвивати відносини з Чехією, США та Китаєм, для того, щоб цю монополію розбавити імпортною продукцією. Але тут виникають проблеми з митницею, яка необгрунтовано завищує вартість імпортних комплектуючих. Ми вже переплатили 25 мільйонів гривень лише через те, що оцінка вартості йде не за договорами, а по базі даних митниці, яка не завжди справедлива», - зазначив Хворост. Крім того, за його словами, підприємству заважає працювати заборгованість з відшкодування ПДВ, яка становить більше 400 мільйонів гривень. «У березні цього року ми отримали всього 20 мільйонів гривень поверненого ПДВ і більше ні копійки. Так, ми отримали ПДВ-облігації на 150 мільйонів гривень, які реалізуємо з дисконтом 12%, це в якійсь мірі дозволяє нам розвиватися, але все одно не дає повною мірою освоювати нові технології. Зараз у нас на випробуванні вагони для метрополітену з асинхронним приводом, які дозволяють значно економити електроенергію, плюс швидкісні міжрегіональні поїзди, для їх виробництва будуються нові цехи. Цього року ми інвестували в розвиток виробництва 49 мільйонів гривень, але якби держава повернула нам ПДВ, ми могли б зробити значно більше», - підкреслив Євген Хворост. Нагадаємо, як було повідомлено в ЗМІ, в червні цього року «ВТБ-Лізинг» повністю викупила квоту на постачання вагонного литва в єдиного в Україні виробника цієї продукції Кременчуцького сталеливарного заводу. ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» випускає вантажні (вагони-платформи, цистерни, вагони бункерного типу, піввагони) і пасажирські вагони, запасні частини і візки для вантажних вагонів, колісні пари, запчастини для вагонів метро і ескалаторів, контейнери, дорожню техніку. Виробництво пасажирських вагонів на заводі здійснюється на замовлення «Укрзалізниці». Продукцію заводу постачають більш ніж у 20 країн світу. ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» - єдине в СНД підприємство, яке має налагоджене і діюче виробництво двох видів вагонів - пасажирських і вантажних. У 2009 році «Крюківський вагонобудівний завод» зменшив виробництво вантажних вагонів у 2 рази - до 3300 штук.

За матеріалами УНИАН

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі