Впродовж місяця президент внесе проект закону про національні регулятори

За його словами, цей проект, зокрема, буде стосуватися Державної комісії с цінних паперів та фондового ринку, Національного банку, та Держфінпослуг. «Йде дуже серйозна робота щодо аналізу функцій, щодо суміщення. Ми дискутуємо зараз, де подівати всі кредитні установ. Вони мають знаходитися під контролем нашої комісії, чи НБУ має взяти? Тобто, ця робота йде. І через місяць відбудеться саме реформування фінансового сектору», - сказав Волга.

При цьому Волга сподівається, що буде прийнята саме його точка зору, а не позиція урядового уповноваженого з питань дерегуляції господарської діяльності Михайла Бродського, який пропонує максимально спростити регулювання фінансового сектору.

«Є така книга, яка називається «Зелена книга». Це спільна позиція НБУ та МВФ, Світового банку щодо ринків фінансових послуг. Я вважаю, що фінансові ринки дерегулювати не можна. Там, де фінансові інституції працюють з вашими та моїми грошима, потрібно посилювати контроль, бо оця кількість проблем і бід, яка зараз є з фінансовими інституціями, починаючи від «Еліта-Центру», закінчуючи кредитною кооперацією, тим, що відбувається, то це саме із-за того, що хтось у свій час вирішив дерегулювати цю сферу. Ця сфера має знаходитися під жорстким державним контролем і спрямовуватися державою», - сказав він.

«Цей контроль знову ж таки має бути потрійним, як з недержавними пенсійними фондами: ми, НБУ, комісія Тевельова (Дмитро Тевельов – голова ДКЦПФР – ред.). І тільки тоді можна говорити про те, що люди понесуть свої кошти як депозити у фінансові інституції і будуть в якомусь ступені гарантовані тим, що за цими коштами хтось наглядає», - вважає Волга.

«Михайло Юрійович (Бродський) не погоджувався. Михайло Юрійович пропонував таку модель, за якою дерегуляцію потрібно провести скрізь, тобто максимально ліберальна модель», - підкреслив голова Дерфжінпослуг.

«Я вважаю так: якщо ми будуємо соціально відповідальну державу, то якщо держава ліцензує цю діяльність, то вона і відповідає перед громадянином. Якщо держава дозволила працювати кредитній кооперації чи ломбардним мережам, то вона й має відповідати за те, що громадянин «не попадеться», якщо він прийшов і віддав свої гроші туди», - підкреслив він.

Варто зауважити, що ані контроль Держфінпослуг за кредитними установами та страховими компаніями, ані банківський нагляд НБУ, ані дії ДКЦПФР нічого не зробили для попередження банкрутства фінустанов.

Багато експертів вважають, що в разі ліквідування цих трьох регуляторів, не зміниться взагалі нічого, окрім зниження вартості фінансових послуг за рахунок скасування бюджетів на хабарі.

За матеріалами «Радіо Свобода»