Військові-чоловіки в Україні зможуть брати декретну відпустку під час війни: стандарти НАТО та ЄС

Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №7464 про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною, як в особливий період, так і під час дії воєнного стану. За відповідне рішення проголосував 301 народний депутат.

Автори законодавчої ініціативи пропонують надати можливість отримувати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і військовослужбовцям, як рівне право кожного з батьків дитини.

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, більшість країн НАТО надають відпустку для догляду за дитиною військовослужбовцям-чоловікам на однакових умовах із жінками, до того ж із можливістю використовувати її частинами - батьку та матері по черзі. Так, наприклад, встановлено в Австралії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Канаді, Хорватії, Німеччині, Греції, Угорщині, Литві, Сербії, Словаччині, Словенії, Іспанії тощо.

Законопроєктом пропонується внести зміни до частини 19 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими встановити норму щодо надання відпусток для догляду за дитиною не лише жінкам, а й чоловікам, на рівних умовах  - як у мирний час, так і в особливий період чи воєнний стан. Проте є одна умова - обоє з батьків мають бути військовослужбовцями. 

На погляд ініціаторів законопроєкту, чинні норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «суперечать нормам Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» та є дискримінаційними та патерналістськими за своєю суттю».

Крім того, право на батьківські відпустки узгоджується з:

– Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи № 2079 (2015) «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька»;

– Директивою 2010/18/EU від 8 березня 2010 року про імплементацію переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки (ст. 424, додаток XL Угоди про асоціацію між Україною та ЄС) + постанова КМУ від 25 жовтня 2017 року № 1106 «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

«Таку ж позицію займає і Велика палата Європейського суду з прав людини у справі від 22.03.2012 «Костянтин Маркін проти Росії» (заява № 30078/06). ЄСПЛ зауважив, що відпустка для догляду за дитиною повинна надаватися рівноцінно як військовослужбовцям-чоловікам, так і військовослужбовцям-жінкам, інакше це буде вважатися порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до сімейного життя, та ст. 14, що забороняє дискримінацію», - сказано у пояснювальній записці.

Нагадаємо, у квітні минулого рку Верховна Рада дозволила чоловікам брати відпустку по догляду за дитиною після народження (декретну відпустку).

Зокрема, було запроваджено нову відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, оплачуваною коштом роботодавця.

Одноразова відпустка до двох тижнів (без урахування святкових і неробочих днів) тепер надається:

– чоловіку, дружина якого народила дитину;

– батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно та має взаємні права і обов’язки;

– бабусі або дідусеві, чи іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Проте лише одна особа із зазначених категорій може отримати відпустку при народженні дитини.

Крім того, законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків. 

Також, закон передбачає право на додаткову відпустку як чоловікові, так і дружині, які мають дітей або повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

В Україні не перший рік спостерігається тривожна ситуація з основними показниками статистики - народжуваністю і смертністю. У 2020 році в порівнянні з 2015 роком народжуваність впала на 28,8% за 5 років. Істотним чинником, що впливає на показник народжуваності в Україні, є ефект відкладеної вагітності у жінок репродуктивного віку, а також відсутність держпрограми підвищення цього важливого державного показника.