Видатки українців: на що населення України витрачає свої гроші

ZN.UA за допомогою опитування Центру Разумкова проаналізувало на що витрачають гроші українські сім'ї. Про це йдеться у новій статті Юлії Самаєвої, редакторки економіки ZN.UA, - "Чверті працюючих грошей вистачає тільки на їжу. Дійсно, чому б не підвищити їм податки". 

Респонденти повинні були обрати найпоширеніші видатки за часткою у родинному бюджеті (за шкалою від «0» до «5», де «0» означає, що таких витрат зовсім немає, а «5» — що ця стаття витрат належить до найбільших). 

Виявилось, що пріоритетність видатків виживальницька: продукти харчування (4,1 бала), ЖКП (3,6 бала), охорона здоров'я (2,4 бала), одяг і взуття (2,2 бала), транспорт і зв'язок (по 2 бали), предмети домашнього вжитку (1,9 бала), інші товари та послуги (1,3 бала), харчування поза домом, алкоголь із тютюновими виробами й освіта (по 1,2 бала), відпочинок і розваги (1,1 бала).

При цьому донати на ЗСУ обійшли більшість «необов'язкових» видатків (1,6 бала). Однак мова йде про опитування, під час якого соціологи не можуть «відфільтрувати» бажання респондента та реалії.

Що ж, да даними Євростату, в країнах Євросоюзу розподіл видатків домогосподарств відрізняється. На першому місці зі значним відривом там ЖКП — до чверті всіх витрат, потім їжа (близько 13%) і транспорт (12,5%), далі йдуть різні товари і послуги, розваги/культура, їжа поза домом і готелі (кожна з категорій на рівні 10%), лише потім одяг і взуття, здоров'я, зв'язок (причому жодна зі статей не набирає навіть 5%).

"Це означає, що наших доходів досі вистачає лише на базові витрати, а все інше ми фінансуємо, як любить казати наш Мінфін, за залишковим принципом", - пише авторка.

Пересвідчитися, що питання саме в достатності грошей, а не в доступності тих чи інших «екстра», можна, подивившись, як схоже відповідали на це запитання жителі міст і сіл.

Попри офіційно зафіксований театральний бум, рекордні прибутки книговидавництв і «повні посадки» у столичних ресторанах, усе ж більшість українців продовжує витрачати левову частку грошей на найнеобхідніше що у містах, де купа можливостей протринькати їх, що у селах, де грошей значно менше.