В Україні потрібно створити ринок хеджування валютних ризиків

Західні фінансисти створили ринок хеджування (страхування) валютних ризиків на гривневі єврооблігації, випередивши у цьому українських банкірів.

Про це заявив голова правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії» Ігор Юшко під час засідання Фінансового прес-клубу, організованого ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки тижневика «Дзеркало тижня. Україна» та проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP.

Коментуючи недавній випуск «Укрексімбанком» євробондів, номінованих в гривні, І.Юшко зазначив, що західні інвестори, крім цінних паперів українського держбанку, купували також хедж на них. Причому не в «Укрексімі», а на вільному ринку, який «замість Києва організувався у Лондоні». За даними банкіра, вартість хеджу становила 1,5% річних.

«Порахуємо економіку для інвестора. Собівартість його ресурсу - в межах 1%, включно з накладними витратами, якщо, наприклад, говорити про доларовий ресурс. Вартість хеджу – 1,5% річних. Разом ми отримуємо 2,5. Ціна розміщення - 11%. Чистий процентний спред становить 8,5%. І ніяких ризиків, тому що він [інвестор] купив хедж на Заході і розуміє, що за цим курсом йому будуть зобов'язані компенсувати збитки», - зазначив І.Юшко.

За його словами, «Дочірній банк Сбербанку Росії» аналізує можливість виходу на зовнішній ринок гривневих ресурсів, оскільки там їх вартість на півтора відсотки нижча, ніж на внутрішньому ринку України.

Натомість голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк, коментуючи питання зовнішніх запозичень, зазначив, що не бачить можливості для збільшення активів очолюваного ним банку у такий спосіб. Якщо ж ресурс залучатиметься, то лише для заміщення. 2,5-3%, під які були реструктуризовані зовнішні зобов’язання «Фінансів та кредитом», банкір назвав такими, що «нас влаштовують». Водночас за оцінками В. Хливнюк, додатково залучити доларовий ресурс за кордоном дешевше, ніж під 7%, що є на внутрішньому ринку, очолюваній ним фінустанові навряд вдасться.

«Не знаю як для інших банків, але для нас це питання гостро не стоїть», - резюмував топ-менеджер банку «Фінанси та кредит».