Увечері 26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану з 9:00 ранку 28 листопада терміном на 30 днів у Донецькій, Луганській, Вінницькій, Харківській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Одеській областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря.
Президент Петро Порошенко запевнив, що права громадян будуть обмежені лише у випадку російського вторгнення. Проте в нинішньому проекті указу президента, опублікованому на сайті Верховної Ради, є пункт про обмеження прав і свобод громадянина, передбачених 12 статтями Конституції України: 30-34, 38, 39, 41-44, 53.
Зазначимо, 25 листопада російські прикордонники атакували й захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських сил України. Поранення дістали шестеро моряків, росіяни незаконно утримують 23 українських військовослужбовців. На екстреному засіданні РНБО в ніч з 25 на 26 листопада президентом було ініційовано запровадження в країні воєнного стану.
Напередодні правління НБУ на чолі з його головою Яковом Смолієм провело позачергову зустріч із керівниками 40 найбільших банків України. Вона була присвячена підготовці банківського сектору до роботи в умовах воєнного стану.
Нацрегулятор не побачив підстав для введення адміністративних заходів на грошово-кредитному та валютному ринках. "Ліквідність банківського сектора становить близько 75 млрд грн, що є достатнім рівнем для належного та безперебійного функціонування системи", - наголошувалося у повідомленні Смолія.
Проте, за даними DT.UA, у керівників найбільших банків країни оптимізму набагато менше, ніж у регулятора банківського сектора. Там сумніваються у тому, що НБУ вистачить ресурсів для того, щоб погасити паніку серед клієнтів, а також для того, щоб подолати можливий валютний дефіцит на внутрішньому ринку.