ДІАМ нехтує перевірками у будівельній сфері: скільки об’єктів перевірили - звіт Рахункової палати

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) яку створили у 2021 році, щоб подолати безпекові та корупційні проблеми у будівельній сфері, нехтує перевірками на об’єктах. Такі висновки оприлюднені у звіті Рахункової палати України.

Аудитори перевірили всю систему державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду за 2021–2022 роки та перше півріччя 2023 року. Вони звернули увагу, що органи влади протягом цього часу видали 91 300 дозволів на нове будівництво, але за майже три роки відбулося 49 планових перевірок та 63 позапланових.

Перевірки на будівництвах припинилися ще у березні 2022 року, коли президент України Володимир Зеленський підписав наказ про введення воєнного стану, а уряд видав постанову від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану".

У Рахунковій палаті прийшли до висновку, що ДІАМ не приділяла достатньої уваги заповненню вакансій. При затвердженій граничній чисельності працівників 660 штатних одиниць частка вакантних посад становила у середньому майже 60%.

"Утворена у результаті цього економія фонду оплати праці дала змогу спрямувати вільні кошти на встановлення працівникам надвисоких розмірів заохочувальних виплат (600–1490% посадового окладу), які не відповідали внеску працівників у загальні результати роботи, на що витрачено, за розрахунками, 319,3 млн гривень, тобто майже 45% усіх витрат державного бюджету на утримання ДІАМ", - підрахували аудитори.

У січні-жовтні 2023 року, за даними Міністерства фінансів України, видатки на житлово-комунальне господарство за зведеним бюджетом зросли на 81,2% до 49,2 млрд гривень.

Нагадаємо, у Києві на приблизно пів року закрили кілька станцій синьої гілки метро через значні течі та тріщини між станціями "Деміївська" та "Либідська". Водночас вестибюлі станцій працюватимуть як укриття під час повітряних тривог.

Така ситуація, скоріше за все, сталася через підняття ґрунтових вод, на які безпосередньо вплинула значна забудова території над тунелем, пише Олександр Сергієнко у статті для ZN.UA "Удар у спину. Хто зруйнував метро на Теремки?".