В Україні прожитковий мінімум планують наблизити до реальних цифр

Міністерство соціально політики України розробило дорожню карту наближення прожиткового мінімуму до реальних величин.

Уряд схвалив і подав до Верховної Ради низку законопроєктів, повідомляє пресслужба міністерства.

За даними міністерства, передбачається прискорене підвищення прожиткового мінімуму для розрахунку соціальних виплат, які є основним джерелом доходів:

• у 2022 році - на 14%;
• у 2023 році - на 15%;
• у 2024 році - на 25%.

Проєкти законів передбачають нову методологію визначення та застосування прожиткового мінімуму виключно для основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги, яка є для людини основним джерелом доходів).

Також планується впровадження базових величин для розрахунку соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, щомісячної допомоги), які встановлюються до пенсії або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії; стипендій, максимальних розмірів виплат, компенсаційних виплат, а також одноразових виплат (допомоги).

Планується введення базової величини для грошових платежів та стягнень і базової величини для адміністративних зборів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Держстат оновив показники інфляції в Україні

Кабінет міністрів 27 січня схвалив законопроєкт щодо впорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів та стягнень і плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору). Пропонується змінити методологію розрахунків.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила, що одержувачі субсидій сплачують за житлово-комунальні послуги близько 10% своїх доходів. Про це вона сказала в ході наради про стан розрахунків населення за ЖКП, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів.

"Середній відсоток обов'язкової плати за житлово-комунальні послуги по Україні складає трохи менш як 10% сукупного доходу сім'ї, яка отримує субсидію. При зростанні цін і тарифів на послуги розмір обов'язкового платежу не змінюється, тому що залежить від доходу, а розмір субсидії - збільшується", - зазначила міністерка.

Також Лазебна додала, що середній розмір субсидії на оплату ЖКП у лютому 2021 склав 1 483 гривні.

Глава Мінсоцполітики повідомила, що близько 40% одержувачів субсидії становлять домогосподарства з доходом на одну людину, що не перевищує розмір прожиткового мінімуму. Майже 40% - домогосподарства з доходом до півтора прожиткового мінімума людину, 17% - з доходом від півтора до двох мінімумів.

Також Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт №3881 про внесення до Сімейного кодексу поправок про збільшення мінімального розміру аліментів на дитину. За дане рішення 2 березня на засіданні парламенту проголосували 239 депутатів.

Так, в пояснювальній записці говориться, що проєкт пропонує введення мінімального розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від обов'язку утримувати дитину, на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зараз мінімальний розмір аліментів становить 30% прожиткового мінімуму.

Також в ній сказано, що розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі.

Раніше ZN.UA писало, що в Україні більше чверті населення - пенсіонери. Більшість з них живуть в складних матеріальних умовах. Але це далеко не однорідна частина населення за розмірами і категоріям одержуваних пенсій, соціально-демографічних груп, величиною і структурою витрат. Від суддів з довічним утриманням понад 50 тисяч грн до не мають достатнього стажу одержувачів соціальних пенсій в 1 786 грн. Ось тільки суддів-пенсіонерів в Україні трохи понад три з половиною тисяч, а одержувачів соціальних пенсій - у двадцять разів більше. Детальніше читайте в матеріалі "Вижити на 3500 гривень".