В Україні почали діяти особливі правила трудових відносин на час війни

В Україні на період воєнного стану почали діяти особливі трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізособами.

Зміни були ухвалені законом №2136–IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який був офіційно опублікований в газеті "Голос України" 23 березня та набрав чинності наступного дня після опублікування.

Закон покликаний дерегулювати та лібералізувати окремі умови трудових відносин в умовах воєнного стану для усунення кадрового дефіциту та нестачі робочої сили.

Що головного для роботодавців з найманими працівниками в Законі № 2136–IX:

• форма трудового договору визначається сторонами за взаємною згодою, умова про випробування (стажування) може бути встановлена для будь-якої категорії працівників;
• якщо працівник фактично відсутній на роботі через те, що евакуювався, тимчасово втратив працездатність, перебуває у відпустці, роботодавець має право наймати нових працівників зі строковим трудовим договором на його посаду;
• на період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його попередньої згоди та без завчасного попередження (якщо мова не йде про переведення на роботу в іншу місцевість, на територію, де тривають бойові дії, якщо нова робота не протипоказана працівнику за станом здоров'я);
• Працівник, що знаходиться у зоні бойових дій, може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого відпрацювання, тобто дата в заяві на звільнення може дорівнювати даті звільнення;
• роботодавець має право звільнити працівника під час лікарняного чи відпустки (виключеннями є відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до 3-х років). Дата звільнення відповідатиме першому робочому дню після лікарняного чи відпустки;
• допустима (нормальна) тривалість робочого часу працівників на час воєнного стану за необхідності може зростати з 40 до 60 годин на тиждень. Скорочений графік - до 50 годин на тиждень. Скорочення безперервного відпочинку - до 24 години на тиждень;
• у період дії воєнного стану не залучаються до нічних змін вагітні жінки, жінки, які мають дитину віком до 1-го року, особи з інвалідністю.
• при наявності згоди до важкої роботи, підземних робіт та на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, можуть залучатися жінки (крім вагітних та тих, що мають дітей віком до 1 року);
• роботодавець повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівника на своєчасну оплату праці. Якщо порушення строків виплати заробітної плати сталося внаслідок ведення бойових дій, роботодавець звільняється від відповідальності;
• звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не звільняє його від обов'язку виплатити заробітну плату після відновлення роботи організації;
• на період дії воєнного стану тривалість щорічної відпустки - 24 календарних дні. Але роботодавець має право відмовити працівнику в щорічній відпустці, якщо той працює на об'єктах критичної інфраструктури;
• протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною 1 Статті 26 Закону України "Про відпустки";
• дія трудового договору може бути призупинена. Призупинення трудового договору - не звільнення, тобто не тягне за собою припинення трудових відносин. Це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Нагадаємо, раніше докладне роз’яснення щодо порядку дій роботодавців з 24 березня надало Мінекономіки. Зокрема, у міністерстві розповіли про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційки при переїзді працівників за кордон, надання відпустки у разі неможливості вийти на роботу, а також про простій.